Заголовок тимчасово відсутній

На наш погляд, тут немає справжнього конфлікту - є різні позиціїї, кожна з яких відповідає нормативному законодавству. . Зауважимо, визначення цільового фінансування НПСБО не містить. На практиці склалося два підходи до тлумачення цільового фінансування.

Підхід 1. Усі надходження неприбуткової організації – це цільове фінансування

Прихильники цього підходу стверджують, що, оскільки все отримане має витрачатися лише на статутні цілі, то відповідно воно вважається цільовим.

Тому: Доходи = Витрати

Податківці, зважаючи на специфіку діяльності неприбуткових організацій, вважають, що доцільно визнавати всі надходження неприбуткових організацій цільовим фінансуванням та цільовими надходженнями, включаючи орендні платежі, відсотки, отримані за депозитами, курсові різниці (вперше ця позиція з'явилася в. Офіційному виданні ДФСУ «Вісник. Офіційно про податки», 2018, № 4, с. 34, 2017, № 8/Д (13), надалі повторювалася в різних ІПК, але першоджерело було саме в Віснику).

У цьому випадку доходи і витрати у Звіті про використання доходів (прибутків) будуть однакові за сумою.

Підхід 2. Цільовим фінансуванням є лише ті надходження, які передбачено на конкретні цілі

Не всі надходження є цільовими.

За цією позицією, поняття цільового фінансування доречне лише щодо доходів, отриманих коштами.
Цільове фінансування – фінансування на цілі, обумовлені між надавачем та отримувачем.
Курсові різниці, орендна плата, проценти, роялті, доходи від продажу майна (запасів, необоротних активів тощо) – не цільове фінансування. Їх використовують лише на статутні цілі, але надавач не встановлює конкретних напрямків використання.
За такого підходу нецільове фінансування (надходження) – це грошові кошти, активи, які неприбуткова організація отримує без цільового призначення, тобто без конкретно встановлених цілей та умов їх витрачання. Звісно, вони витрачатимуться на цілі, обумовлені статутом.

І тоді доходи від такого нецільвого фінансування відображатимуться за загальними правилами НПСБО 15, а не спеціальними, як для цільового фінасування. Це знайде відображення в звіті про фінрезультати - через наявність суми в останньому рядку, та наявності сальдо на рахунку 44. Останнє матиме вплив і на звіт про використання доходів неприбутковох організаціїї.

Цей момент і є найбільш суперечливим. Див. статтю https://7eminar.ua/news/2695-zvit-pro-vikoristannya-doxodiv-pributkiv-nepributkovoyi-organizaciyi - останнім часом податківці неоднократно вказували, що наявність прибутку - сама по собі не є підставою для втрати статусу неприбутковості.

"... у листі ДПС від 16.10.2019 №784/6/99-00-07-02-02-15 податківці зазначили, що перевищення доходів над витратами неприбуткової організації за підсумками податкового (звітного) періоду не є підставою для виключення такої організації з Реєстру за умови, що отримані неприбутковою організацією доходи (прибутки):

--у законодавчо встановленому порядку в межах статутної діяльності використовуються (будуть використані) цією організацією виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 ПКУ);
--не розподілятимуться серед засновників (учасників), членів таких організацій, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (п.п. 133.4.1 ПКУ).

Також, в листі ДПС від 19.05.2021 №1902/ІПК/99-00-21-02-02-06 податківці зазначили, що наявність балансового прибутку не призведе до втрати статусу неприбутковості ЗОЗ-КНП. Головне – не порушувати вимог, установлених пп. 133.4.1 ПКУ. Звісно, модель бухгалтерського обліку НПО має бути прописана в обліковій політиці."

Отже, висновок, що насправді конфлікту як такого із юристом немає, є дискусія - щодо двох можливих підходів, обидва з яких є обгрунтованими та законними.

Тепер справа у тому, щоб визначити з цих двох найбільш доцільний саме для вашої організаціїї.

На мій погляд, модель цільового фінансування - зрозуміла будь якому податківцю-перевіряючому, не викличе запитань та знизить напруження при перевірці, бо тут все зрозуміло та прозоро. Це великий плюс для бухгалтера та юриста, який забезпечує правове супроводження.

Друга модель - дозволяє достовірніше оцінити фінансовий результат роботи НПО, незважаючи на неприбутковість у розумінні відсутності бенефіціара - все одно така компанія певною мірю працює за бізнес-моделлю, та показники ефективності можуть бути, з певною мірю умовності , визначені.

Але наскільки потрібні компаніїї ці показники, наскільки це необхідно - визначати саме показники прибутку?

Мені представляється, що це було б цікаво і корисно, якщо б компанія здійснювала також і господарську діяльність - наприклад, здійснювала торгівлю благодійними товарами, надавала платні послуги, зоробляючи на своє існування та статутні цілі. Показники доходу, та визначення прибутку давало б цінну інформацію для менеджементу.

Але якщо весь "нецільовий" дохід - це лише пасивні доходи, - то чи варто заради цього створювати прецедент, коли у перевряючого з'явиться ще один головний біль - оскліьки є прибуток, то він повинен буде перевіряти ще й напрямки його використання? Тут є над чим подумати.

Отже на мій погляд, доцільно розглянути всі аругменти за та проти, дійти згоди, та закріпити ту чи іншу модель в обліковій поілтиці, так, щоб потім довго не повертатися до цього питання.

Раді допомогти, звертайтесь ще!