Заголовок тимчасово відсутній

Відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», для роботодавців, які використовують найману працю, встановлено норматив робочих місць для осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб — у кількості одного робочого місця.

Оскільки у вашому підприємстві працює 15 осіб, норматив становить одне робоче місце для працівника з інвалідністю. Працівник з інвалідністю, який перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, продовжує обліковуватися у середньообліковій чисельності штатних працівників. Згідно з пунктом 2.5.7 Інструкції зі статистики кількості працівників, до облікової кількості включаються працівники, які перебувають у відпустках без збереження заробітної плати за згодою сторін, у тому числі на період дії воєнного стану.

Таким чином, у 2024 та 2025 роках ваше підприємство виконує норматив працевлаштування осіб з інвалідністю, оскільки працівник з інвалідністю зараховується до облікової чисельності, незважаючи на перебування у відпустці без збереження заробітної плати.

Законодавство України не містить прямої вимоги щодо обов’язкового нарахування працівнику з інвалідністю заробітної плати не менше мінімальної для зарахування його до виконання нормативу. Головною умовою є наявність трудових відносин за основним місцем роботи. Отже, перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати не впливає на виконання нормативу, оскільки працівник залишається у штаті підприємства.

Згдіно Інструкції 286 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1442-05#Text

До розрахунку СКШП включаються зокрема, працвники

2. Працівники, тимчасово відсутні через:

— неявки на роботу у зв’язку з хворобою (протягом усього періоду захворювання до повернення на роботу згідно з листками непрацездатності або до вибуття через інвалідність);

— виконання державних або громадських обов’язків;

— тимчасове переведення на роботу на інше підприємство на підставі договорів між суб’єктами господарювання;

— направлення з відривом від виробництва до навчальних закладів для підвищення кваліфікації чи оволодіння новою професією (спеціальністю), перепідготовки та стажування на інші підприємства чи за кордон;

— відпустки у зв’язку з навчанням, вступом до навчальних закладів або через надання особам, які навчаються у навчальних закладах та аспірантурах, додаткових вільних днів;

— щорічні основні або додаткові, творчі відпустки, надані відповідно до законодавства, колективного або трудового договору;

— відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством;

— вихідний день відповідно до графіка роботи підприємства;

— отримання дня відпочинку за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні;

— участь у страйку;

— здійснення прогулу;

— відсторонення від виконання повноважень;

— перебування під слідством до рішення суду

Раді допомогти, звертайтесь ще!