Роботодавець може компенсувати витрати на проїзд та проживання. Але ризик оподаткування існує.

Питання компенсації витрат працівника - це питання корпоративного рівня.

В ЗІР, 103.17 https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40584 зазначено, що у разі якщо юридична особа не фінансується за рахунок бюджетних коштів, то відшкодована найманому працівнику, направленому у відрядження, вартість квитка, в якому місцем вибуття є місце дистанційної роботи такого працівника, яке не відповідає місцю його постійної роботи, не є доходом у вигляді додаткового блага платника податку та не оподатковується ПДФО, за умови виконання вимог, встановлених п. 170.9 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965

Разом з цим ризик оподаткування все ж таки існує. Адже службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (п.1 розд. І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон ,затвердженої наказом МФУ від 13.03.98 № 59 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#Text). Головне – це поїздка не просто до іншого населеного пункту, але і до іншого суб’єкта господарювання, або в межах одного підприємства, якщо є структурні підрозділи.

Якщо говорити про відокремлений підрозділ, приміром, склад, магазин, другий офіс, цех, то в такому разі потрібно подавати 20-ОПП і ставати на облік за не основним місцем і платити ПДФО із зарплати працівника (працівників) за неосновним місцем.

З огляду на це є ризик оподаткування під час перевірки виплати такої компенсації працівникам. Безпечніше утримати ПДФО/ВЗ

Раді допомогти, звертайтесь ще!