Заголовок тимчасово відсутній

Проблем з відображенням витрат на відрядження зовнішнього сумісника нема.

Робота за сумісництвом не зумовлює жодних обмежень трудових прав і гарантій, встановлених законодавством. «Відрядні» гарантії закріплено у статті 121 Кодексу законів про працю України (КЗпП) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n719. Норми цієї статті стосуються як основних працівників, так і сумісників. Тому підприємство, направляючи працівника-сумісника у відрядження, має:

- виплатити йому добові;

- компенсувати вартість проїзду до місця призначення і назад, в тому числі на службовому авто;

- покрити витрати з наймання жилого приміщення;

- оплатити дні відрядження у розмірі, не меншому за середній заробіток.

Також нема ніяких особливостей в обліку амортизації службового авто. Амотризація (нарахування зносу) службового автомобіля не залежить від того, що їм користується сумісник. Головне, щоб автомобіль використовувався в господарській діяльності підприємства.

Якщо сумісник працює неповний робочий час, він отримує зарплату пропорційно до відпрацьованого часу (ч. 2 ст. 56 КЗпП). Тож обчисліть середній заробіток із цієї суми. У відрядженні сумісник працюватиме стільки, скільки і на робочому місці. Роботу у відрядженні оплачуйте йому в розмірі середнього заробітку.

За потреби сумісник може працювати і повний робочий час. Про бажання працювати повний робочий час сумісник має зазначити у заяві. Законодавчі обмеження щодо тривалості роботи за сумісництвом вже відсутні.
Головна умова, яка повинна дотримуватись - робота за сумісництвом повинна виконуватись у вільний від основної роботи час. Тобто графіки роботи за основним місцем роботи та за сумісництвом- не повинні збігатись.

Раді допомогти, звертайтесь ще!