Заголовок тимчасово відсутній

В ст.265 КЗпП передбачено фінансова відповідальність за недотримання трудових гарантій

Відповідно до ст.121 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n719 працівник має право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку з відрядженням. Відрядженому виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

На думку фахівців Держпраці https://lviv.dsp.gov.ua/chy-zoboviazane-pidpryiemstvo-vyplachu/9405/?f зазначена правова норма не містить обов’язку роботодавця виплачувати аванс працівникові, який вибуває у відрядження. Ця позиція важлива в тому випадку, коли працівники, здебільше директори, ідуть у відрядження власним коштом з подальшою компенсацією.

Разом з цим підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів мають обов’язок забезпечити відрядженого коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Це передбачено п.4 розд. І Інструкції № 59 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#n12

Отже, для комерційного підприємства не є порушенням ст.121 КЗпП видача авансу по поверненні із відрядження (за результатами звітування). Термін виплати компенсації понесених у відрядженні витрат визначається за домовленістю між сторонами https://rv.tax.gov.ua/media-ark/local-news/517607.html

Перевірку таких питань проводить Держпраці. Якщо під час перевірки з’ясується, що відрядженому не компенсовані витрати по відрядженню, то потенційно можливий штраф за ст.265 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text - дві мінзарплати на дату нарахування штрафу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!