Заголовок тимчасово відсутній

Якщо мова йде про короткострокову позику, то вона ніяк не впливатиме на оподаткування обох сторін.

1. Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4903 за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

При цьому в ЦКУ не встановлено жодних умов (обмежень) щодо суб'єктного складу надавачів та/або отримувачів поворотної фіндопомоги. Тому означену позику Ви цілком можете надавати, навіть попри те, що в обох юросіб спільний засновник.

2. У категорії 102.02 ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=34720 податківці вказували, що операції з отримання та повернення поворотної фіндопомоги у податково-прибутковому обліку слід відображати суто за правилами бухобліку.

А в бухобліку все дость просто. Під час видачі короткострокової позики витрат у позикодавця не буде, відповідно під час її повернення доходу також не має звідки взятися. Позичальник видану короткострокову позику може в бухобліку відображати так: Дт 377, 685 Кт 311, а її повернення може фіксувати так: Дт 311 Кт 377, 685. При цьому ні про який дохід (зокрема, на кінець року чи на якусь іншу дату) у позикодавця не може йти й мови. Адже це нацстандартами не передбачено.

Також зауважимо, що згідно з абз. 2 п. 12 НП(С)БО 10 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#o29 довгострокову дебіторську заборгованість (тобто ту, у якої термін погашення перевищує 12 місяців з дати балансу) в бухобліку треба відображати в балансі за їх теперішньою (тобто дисконтованою) вартістю. Відповідно за такими довгостроковими боргами (і тільки за ними) у позикодавця мають спочатку в бухобліку виникати витрати (субрахунок 952) в сумі визначеного дисконту. А в подальшому під час т.зв. амортизації дисконту в позикодавцяв бухобліку має фігурувати дохід (субрахунок 733).

Також зауважимо, що вид заборгованості (тобто вона короткострокова чи довгострокова) слід визначати на момент її виникнення. Тобто заборгованість вважають довгостроковою, якщо від початку договірний строк її погашення був більше 12 місяців. Наприклад, якщо за договором погасити позику слід, приміром, через півтора чи два роки. Якщо ж згідно з договором погасити заборгованість слід в коротші за рік строки, то вона має статус короткострокової. Відповідно дисконтувати її згідно з національними стандартами не потрібно. Той факт, що позику не повернуто, приміром, протягом 1 року, надає їй статусу простроченої заборгованості (тобто такої, за якою минув договірний строк), але ніяк не довгострокової. Тому формально вона не підлягає дисконтуванню ані на етапі її виникнення, ані після спливу 365 днів з моменту її отримання. Погоджуються із такою позицією і суди (див., наприклад, постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 19.04.2021 р. № 640/14503/19 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/96538330).
Отже, як бачите, з метою мінімізації обліку та оподаткування є сенс укладати договір позики на строк до року. В такому разі в бухобліку обох сторін точно не виникатимуть ані доходи, ані витрати. Відповідно на прибутковий облік така позика ніяк не впливатиме.

Раді допомогти, звертайтесь ще!