Заголовок тимчасово відсутній

У бухобліку кредиторка підлягає списанню, тоді коли зобов'язання не підлягає погашенню.

Почнемо з того, що податківці неодноразово вже наголошували, що в прибутковому обліку списання кредиторської заборгованості слід відображати за правилами бухобліку (див., наприклад, консультацію у категорії 102.12 ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41188).

Відповідно до п. 5 НП(С)БО 11 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#Text зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Отже, як бачите, в бухобліку кредиторка формально підлягає списанню до складу доходу (Дт 631 Кт 717) саме тоді, коли підприємство приймає рішення про те, що воно її більше не погашатиме (це, до речі, з метою оподаткування заборгованість можна визнати безнадійною, зокрема, якщо за нею пройшов строк позовної давності - див. пп. "а" пп. 14.1.11 ПКУ). Тобто для бухобліку строк позовної давності як такий взагалі не важливий. Головне, планує підприємство погашати таку кредиторку чи ні.

Таким чином, якщо Ваше підприємство не планує більше оплачувати раніше отриманий товар, то, на наш погляд, таку кредиторку доречно списати у тому періоді, коли прийнято таке рішення. Тобто, вважаємо, в цьому разі навіть немає сенсу чекати закінчення позовної давності (про, яку ми скажемо далі), адже якщо у Вас немає намірів погашати таку кредиторку, то автоматично спряцьовує прямий припис п. 5 НП(С)БО 11.

Тепер зауважимо щодо позовної давності. Види позовної давності та правила обчислення її строків при здійсненні внутрішньоукраїнських операцій прописані в ЦКУ. Останнім визначено, що загальна позовна давність дорівнює три роки (ч. 1 ст. 257 ЦКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415).

Разом з тим, ще в 2020 р. в Прикінцеві та перехідні положення ЦКУ законодавці додали п. 12 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Урядом з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. А, зокрема, загальний строк позовної давності як ми тільки-но вказували зафіксовано в ст. 257 ЦКУ.

Пізніше така «карантинна» пауза строків давності була підхоплена (без якихось часових проміжків) призупиненням у зв’язку із воєнним станом (див. п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). Причому дотепер це призупинення все ще працює.

Адже з 30.01.2024 р. хоч і було видозмінено цю норму, але суть її від цього не змінилася. Дивіться самі.

До указаної дати в ній шлося про те, що "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Після ж 30.01.2024 р. там сказано таке: " У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".

Тобто, як бачите, на період воєнного стану перебіг позовної давності так само зупинено (тобто його відлік під час війни не йде).

У зв'язку з цим, якщо трирічний строк позовної давності у Вас почав діяти вже під час дії карантину (тобто після 12.03.2020 р. — див. постанову КМУ від 11.03.2020 р. № 211), то наразі про його сплив говорити, на наш погляд, ще зарано. Адже він ще призупинений на період дії воєнного стану. Тому визнання кредиторської заборгованості з цієї підстави (принаймні на підставі пп. " пп. 14.1.11 ПКУ), на наш погляд, не можливе.

І нарешті щодо ПДВ. Податківці постійно роз'яснюють: якщо платник податку при придбанні товарів/послуг у постачальника – резидента сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН, але такі товари/послуги не були оплачені постачальнику протягом терміну позовної давності, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку – покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну (див., наприклад, ІПК ГУ ДПС у Полтавській області від 16.04.2024 р. № 2102/ІПК/16-31-04-02-05).

Як бачите, тут податківці апелюють до закінчення строку позовної давності і списання кредиторки. Перший, як ми вже вказали ще не пройшов. Тому лише, якщо Ви в бухобліку вирішете списувати таку кредиторку на підставі п. 5 НП(С)БО 11 (тобто через те, що вона більше не підлягає погашенню Вами), то тільки в такому разі Вам доведеться "нівелвати" раніше відображений податковий кредит з ПДВ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!