Заголовок тимчасово відсутній

У бухобліку кредиторка підлягає списанню, тоді коли зобов'язання не підлягає погашенню

Почнемо з того, що податківці неодноразово вже наголошували, що в прибутковому обліку списання кредиторської заборгованості слід відображати за правилами бухобліку (див., наприклад, консультацію у категорії 102.12 ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41188).

Відповідно до п. 5 НП(С)БО 11 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#Text зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Отже, як бачите, в бухобліку кредиторка формально підлягає списанню до складу доходу (Дт 685, 632 Кт 717) саме тоді, коли підприємство приймає рішення про те, що воно її більше не погашатиме.

Тобто для бухобліку строк позовної давності як такий взагалі не важливий. Головне, планує підприємство погашати таку кредиторку чи ні.

Таким чином, якщо Ваше підприємство взагалі не планує відвантажувати товар під раніше отриману передоплату, то, на наш погляд, таку кредиторку доречно списати у тому періоді, коли прийнято таке рішення. Тобто, вважаємо, в цьому разі навіть немає сенсу чекати закінчення позовної давності (про, яку ми скажемо далі), адже якщо у Вас немає намірів погашати таку кредиторку, то автоматично спряцьовує прямий припис п. 5 НП(С)БО 11.

Щодо строку позовної давності відмітимо таке. У ЗЕД відносинах у частині строків позовної давності застосовуються у першу чергу положення міжнародних нормативно-правових актів, а не внутрішньоукраїнське законодавство. Так, у питаннях позовної давності у сфері експорту товарів зазвичай спираються на Конвенцію про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 14.06.74, яка набула чинності для України 01.04.94.

Тож, якщо ми говоримо про експорт товарів, на який поширюється дія означеної Конвенції, то призупинення, передбачене у ЦКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text, до строків позовної давності не застосовується.

Поруч з цим, зауважимо, що цю Конвенцію застосовують тільки у тих випадках, коли контрагент перебуває у державі-учасниці цієї Конвенції (п. 1 ст. 3 Конвенції). Перелік таких держав можна знайти у листі МЗС від 17.12.2007 № 72/19-612/1-3811. Там, на жаль, про Індію не згадано. Тому, оскільки ваш контрагента не потрапив до такого переліку, то Вам, по ідеї, в цьому питанні слід орієнтуємося на законодавство тієї країни, яке обрано у вашому контракті. Наприклад, якщо у контракті зазначено, що сторони керуються правом України, то тільки тоді можна застосовувати ЦКУ. А отже, в цьому разі строки давності будуть призупинятися через карантин та воєнний стан.

Раді допомогти, звертайтесь ще!