Заголовок тимчасово відсутній

У діючих на сьогодні нормативно-правових актах не міститься прямої заборони на прив’язку договору позики до інвалюти. Навпаки, у ч. 2 ст. 524 ЦКУ вказано, що при укладанні договору сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті. Це правило стосується усіх видів зобов’язань.

Тому здається, що сторони договору позики можуть прив’язувати зобов’язання за наданою позикою, як відсотковою, так і безвідсотковою, до інвалюти.

варто враховувати такі нюанси:

1) прив’язка до інвалюти лише говорить, що при поверненні позичальником суми коштів, отриманої в позику, він має її розмір перерахувати виходячи з курсу, що діятиме на момент погашення. Прив’язка до інвалюти не спричиняє надання позики в інвалюті. Тобто позика за договором вважатиметься гривневою (а не валютною). Тож навіть у випадку прив’язки до інвалюти позичальник має повернути позикодавцю саме гривні, а не валюту;

2) гривнева сума, яку має повернути позичальник, визначається шляхом перерахунку валютного еквівалента за офіційним курсом НБУ на день платежу (або частини платежу — у разі погашення позики частинами), якщо інше не встановлює закон або договір (ч. 2 ст. 533 ЦКУ). Як саме буде проводитися перерахунок, у тому числі який курс валют слід брати для перерахунку (комерційний, міжбанківський тощо), необхідно прописати прямо у договорі. Ви можете застосовувати будь який курс за угодою сторіін. (міжбанк, НБУ, коменційний конкретного банку і т.д

3) зазвичай у договорі позики прописують саме випадок перерахунку виходячи з курсу інвалюти тільки у випадку його зростання. Тобто виходить, що в договорах, прив’язаних до інвалюти, позичальник завжди повертає більшу суму коштів, ніж отримав. Так от, таке збільшення (різниця між сумами погашеної заборгованості і первісною сумою позики) за рахунок зростання курсу не є відсотками.

У випадку, коли на дату повернення позики курс валют порівняно з курсом на дату видачі позики збільшився, то сума різниці, що виникла, для фізособи є іншим доходом відповідно до п.п. 164.2.20 ПКУ. На цьому акцентують увагу і податківці (див. лист ДФСУ від 18.04.2016 № 8645/6/99-99-19-02-02-15).

А оскільки дохід фізособі буде виплачувати юрособа, тобто податковий агент, то з такої сумової різниці при її виплаті юрособа-позичальник має утримати і перерахувати в бюджет ПДФО 18% і військовий збір 1,5% (за діючою на сьогодні нормою). Відобразити такий дохід у формі № 4ДФ слід з ознакою доходу «127».

Раді допомогти, звертайтесь ще!