Заголовок тимчасово відсутній

Присутній адміністративний арешт на земельну ділянку не звільняє від необхідності подання декларації.
Під час процедури банкрутства підприємство не звільняється від обов’язку подавати декларацію і нараховувати податок на землю.

Згідно з підпунктом 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Платниками земельного податку є:

власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (п.п. 269.1.1.1 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ);

землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (п.п. 269.1.1.2 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).

Об’єктами оподаткування земельним податком, зокрема є:

земельні ділянки, які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.1 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);

земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (п.п. 270.1.1.3 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ).

Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (із змінами, далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, підприємство повинно подавати декларацію по податку на землю за всі періоди, навіть якщо діяльність була призупинена або землі перебувають під арештом. Той факт, що земля незаконно використовується іншою юрособою, ніяк не знімає з підприємства податкового обов'язку, і така ситуація вимагає подати судовий позов .

Щодо періодів за які земельний податок міг не сплачуватися -

Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до інформації, вказаної в Переліку № 309 https://zakon.rada.gov.ua/go/z1668-22 Під час застосування пільги із земельного податку відповідно до п. 69.14 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ застосовним є тільки перелік територій активних бойових дій (ч. 2 розд. І) та тимчасово окупованих (розд. ІІ)

В іншому випадку, навіть якщо документ, яким було надано право оренди, припинив свою дію,- сплачувати податок потрібно, оскільки наявне натсупне роз'яснення в ЗІР https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40937

Якщо суб’єкт господарювання продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та не отримав письмового заперечення від органу місцевого самоврядування (орендодавця) щодо використання земельної ділянки, то до укладання договору оренди на новий строк такий суб’єкт господарювання має сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього договору оренди землі. При цьому річна сума орендної плати не може бути меншою розміру, встановленого п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!