Заголовок тимчасово відсутній

Для обліку витрат на рекламу через Facebook, Instagram, Google та інші платформи, неприбутковій організації (громадській спілці) слід дотримуватися наступних вимог:

Первинні документи:

Квитанції про транзакції, роздруковані з рекламного акаунта за звітний період.
Самоакт, складений на підставі квитанцій про транзакції, роздрукованих з акаунта. Цей самоакт повинен містити всі необхідні реквізити для первинного документа (п. 2.6 Положення № 88 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95#Text).
Наказ чи рішення:

Рекомендується видати внутрішній наказ або рішення щодо затвердження витрат на рекламу, який би врегулював порядок використання корпоративної картки та проведення таких витрат.
Бухгалтерські проводки

У бухобліку будь-які витрати на рекламу (в тому числі на рекламу в Інтернеті) слід розглядати як витрати на збут (п. 19 НП(С)БО 16). Тобто в періоді, коли такі витрати були понесені, їх списують у дебет рахунка 93. Якщо оплата була авансом за кілька періодів, спочатку всю суму витрат заводимо на дебет рахунка 39, а вже потім поступово списуємо на рахунок 93.

У випадку, коли рекламну послугу надає резидент (наприклад, ТОВ «Гугл»), витрати нараховуємо проводкою Дт 93 — Кт 631. Якщо нерезидент — оплата послуг буде у валюті. Тож застосовуємо правила пп. 7, 8 НП(С)БО 21.

Платите за рекламу авансом? Тоді фіксуємо суму операції в гривнях виходячи з курсу НБУ на дату авансу. При цьому робиться проводка Дт 371 — Кт 312. На дату, коли буде отримано документ, який підтверджує надання послуг**, робимо проводки Дт 93 — Кт 632 і Дт 632 — Кт 377. Курсові різниці не визначаємо, адже дебіторська заборгованість — немонетарна.

Акт на послуги
Необхідно складати самоакт (внутрішній акт), який відображає факт отримання послуг реклами, якщо документів від постачальників не достатньо для документального підтвердження.

Правила ПДВ-обліку знову ж таки залежать від того, з ким саме ви уклали договір про надання рекламних послуг. Якщо йдеться про український офіс інтернет-гіганта, тоді все просто: це звичайне придбання послуг в українського підприємства. Наприклад, ТОВ «Гугл» зареєстровано в Україні як платник ПДВ. Тож на вартість рекламних послуг ви отримаєте ПН. І якщо вона буде зареєстрована в ЄРПН — відобразите податковий кредит, як це передбачено ст. 198 ПКУ.

А якщо договір з нерезидентом, тут ПДВ-облік складніший. Адже йдеться про отримання послуг від нерезидента. Причому за рекламними послугами місце постачання визначається місцем реєстрації отримувача цих послуг (п.п. «б» п. 186.3 ПКУ). Тобто в нашому випадку — на митній території України. Відповідно одразу включаються правила пп. 190.2, 208.2 ПКУ, які визначають ці послуги як ПДВ-оподатковувані.

Тож якщо ви — платник ПДВ, вам доведеться скласти ПН з типом причини «14». Датою нарахування ПДВ-зобов’язань буде або дата списання коштів в оплату послуг, або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (п. 187.8 ПКУ). На цю ж дату беремо курс НБУ, аби визначити базу оподаткування ПДВ. Якщо ПН зареєстрована в ЄРПН, за нею отримувач може відобразити податковий кредит одразу ж, на дату складення (п. 198.2 ПКУ).

Раді допомогти, звертайтесь ще!