Заголовок тимчасово відсутній

Так, можна.

Питання публічного договору регулює ст. 633 Цивільного кодексу України. За нею публічний договір – це коли одна сторона (підприємець) бере на себе обов’язок продавати певні товари, виконувати роботи або надавати послуги усім і кожному, хто до нього звертається (ч. 1 ст. 633 ЦКУ) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141

Публічні договори в Цивільному кодексі інколи називають публічною офертою (ст. 641 ЦКУ). У більшості випадків це правильно, так як публічний договір за своєю суттю є пропозицією підприємця (офертою), а споживач може її прийняти або й не прийняти. Публічні договори застосовуються зокрема у готельному обслуговуванні, інших послугах з поселення та надання споживання.

Законодавство не встановлює спеціальних вимог щодо форми публічного договору. Він може бути письмовим, усним і навіть електронним (розділ ІІІ Закону «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII).

Публічний договір має бути розміщений так, щоб споживач міг з ним ознайомитись: 1). реклама через засоби масової інформації, інтернет; 2). правила торгівлі даним магазином, які розміщені на видному місці; 3). через комерційне повідомлення, пропозицію (оферту) у мережі Інтернет щодо електронної комерції; 4). на самому веб-сайті Інтернет-магазину, інформаційної системи тощо; 5). у вигляді спливаючого повідомлення, коли користувачу може пропонуватися поставити позначку, що він ознайомлений з умовами придбання товару/надання послуги перед її придбанням. Сам же текст публічної оферти розміщений на сайті.

Умовами самого публічного договору може бути передбачено, що якщо покупець оплатив товар/послугу, то він автоматично ознайомлений з публічним договором. Однак необхідною умовою тоді є його доступність у вільному доступі, наприклад на сайті. При наявності такогго публічного договору (оферти) на сайті не потрібно підписувати договори з усіма замовниками.

Раді допомогти, звертайтесь ще!