Заголовок тимчасово відсутній

згідно з нормами ПКУ, присвяченими пальному акцизу, реєструватися платниками цього виду акцизу з числа госпсуб’єктів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання, зобов’язані лише ті, які мають акцизний склад.

Пояснимо чому. Згідно з п.п. 212.1.15 ПКУ платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне. Термін «реалізація пального» визначений у п.п. 14.1.212 ПКУ і там зазначено, що такою є, зокрема, фізична передача пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного для власного споживання (!) або промислової переробки. Але там же зазначено, що передача на власні потреби суб’єктом, що не є розпорядником акцизного складу, реалізацією пального не вважається.

Таким чином, підприємства, що використовують пальне виключно для власних потреб, зобов’язані реєструватися платниками пального акцизу, тільки якщо в них є акцизний склад, з якого вони передають пальне для власного споживання або промислової переробки.

Відповідно до п.п. «б» п.п. 14.1.6 ПКУ у госпсуб’єкта, який використовує пальне виключно для власних потреб, і при цьому не здійснює операцій з реалізації або зберігання пального іншим особам, акцизний склад з’явиться тільки при перевищенні одного з таких показників (чи одночасно обох):

— загальна місткість розміщених у конкретному приміщенні або на території ємностей для вантаження-розвантаження і зберігання пального перевищить 200 м3;

— госпсуб’єкт — власник або користувач такого приміщення або території — отримає протягом календарного року пальне в обсягах, що перевищать 1000 м3 (1 млн л). Без урахування обсягу пального, отриманого через паливно-роздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Раді допомогти, звертайтесь ще!