Заголовок тимчасово відсутній

Нормативними актами, Податковим кодексом при визначенні доходу в ціояз оподаткування податком на прибуток не передбачено обмеження по звичайних цінах в господарських договорах між пов'язаними особами - резидентами. Податковий механізм звичайних цін застосовується лише в обліку ПДВ.. А саме - те, що є в визначенні ПКУ щодо ринкової ціни - фраза про те, що покупець та продавець є "юридично та фактично" незалежними.

При іизначенні бази оподаткування ПДВ діє 188.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4551, за яким база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.

Для власновиробленої продукції мінімальна база оподаткування дорівнює звичайній ціні, а не собівартості виробництва продукції. Тому той факт, якщо б виробник продавав свою вироблену продукцію нижче собівартості, не викликає донарахування ПДВ до мінбази, якщо така ціна вища, ніж звичайна.
Тому якщо ціна на продукцію змінюється протягом місяця і причому вона завжди буде більшою, ніж звичайна ціна (виходячи з цін таких же продавців на вашій території), то той факт, що договірна ціна буде нижча (чи вища) за собівартість, не змушує донараховувати податкові зобов’язання з ПДВ. Якщо ж договірна ціна буде нижча за звичайну, то тоді слід проводити таке донарахування.

Відповідно до п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

У свою чергу, ринковою ціною вважається ціна, за якою товари (роботи, послуги) передають іншому власникові за умови, що продавець (п.п. 14.1.219 ПКУ):

- бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах

Отже, чи є особи юридично та фактично незалежними- Господарський кодекс (статті 25-27) та Податковий кодекс (14.1.159) надають детальні інструкції щодо визначення незалежності юридичних осіб.

Ключові ознаки незалежності:

Юридична незалежність
Відсутність корпоративного зв’язку:

Відсутність спільного управління:

Відсутність договірних обмежень

Фактична незалежність:

Юридичні особи мають різні адреси реєстрації та місця провадження діяльності.
Вони мають незалежні джерела фінансування та постачальників ресурсів.
Підтвердження незалежності
Для підтвердження незалежності юридичних осіб може бути проведено аналіз таких документів та даних:

Статути юридичних осіб.
Відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відомості про засновників (учасників) юридичних осіб.
Дані про керівників та склад керівних органів.
Фінансова звітність та аналіз операційної діяльності.

Таким чином, відповідь на питання - так, може продавати за різними цінами, але з огляду на "звичайні ціни" при визначенні бази оподаткування ПДВ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!