Заголовок тимчасово відсутній

Стосовно самої необхідності нараховувати «компенсуючі» ПЗ з ПДВ у цьому випадку.- так, це необхідно.

Особливість тут полягає у наступному. Ремонт авто оплачує фактично третя особа (страхова компанія перераховує страхові виплати безпосередньо СТО). Тобто оплата йде не з рахунку суб’єкта господарювання — одержувача ремонтних послуг. При цьому ПН виписується на безпосереднього одержувача ремонтних послуг (на платника, якому відремонтували авто).

Податківці традиційно вважають, що оскільки одержувач послуг безпосередньо не перераховував плату за роботи/послуги, то вони для нього фактично є безоплатно отриманими, а отже, він повинен (лист ДПСУ від 21.07.2021 № 2877/ІПК/99-00-21-03-02-06))
1) показати податковий кредит на підставі складеної і зареєстрованої постачальником ПН.(скільки факту перерахування коштів з рахунку одержувача послуг не було, то виходячи з п. 198.2 ПКУ, право на ПК у цьому випадку виникає за датою отримання товарів/робіт/послуг). Тобто безпечніше відображати податковий кредит на дату отримання ремонтних послуг (на дату оформлення ремонтною організацією акта виконаних ремонтних робіт (або акта наданих послуг).за умови реєстрації ПН постачальником послуг))

а потім

2) у тому ж звітному періоді — нарахувати «компенсуючі» ПЗ за п. 198.5 ПКУ. З яким типом причини складати «компенсуючу» ПН, податківці не зазначають. Як правило, її складають з типом причини «13» («Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності»). «компенсуючі» зобов’язання необхідно нарахувати в першому ПДВ-періоді, в якому у платника з’явилося право його відобразити

При своєчасній ЄРПН-реєстрації це період складання вхідної ПН, а при запізнілій — період її реєстрації. Якщо право на ПК ще не виникло (наприклад, постачальник не встиг зареєструвати ПН чи її заблоковано), то і «компенсуючі» ПЗ не нараховуємо аж до періоду, в якому з’явиться право відобразити ПК.

Це роз'яснення надало ГУ ДФС у Запорiзькiй області в ІПК від 26.12.2017 р. № 3128/ІПК/08-01-12-01-10.

Також, правила складання (див. Порядок 1307 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0137-16):
ПН буде зведеною, якщо ідеться про повну компенсацію вхідного ПДВ (п. 198.5 ПКУ), проставляємо ознаку зведеності «1», якщо про часткову (п. 199.1 ПКУ) — ознаку зведеності «2» (п. 11 Порядку № 1307).

Одночасно із цим ставимо позначку «Х» у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини», яка свідчить про те, що покупцю ПН не видається, і зазначаємо відповідний тип причини: 13.

У полі «Отримувач (покупець)» заголовної частини зведеної компенсуючої ПН платник зазначає власне найменування, а в полі «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляє умовний ІПН «600000000000». Рядок «Податковий номер платника (покупця)», а також рядок «код» (ознака джерела податкового номера) у компенсуючій ПН не заповнюються (пп. 4, 11 Порядку № 1307).

У номенклатурній графі 2 розділу Б зазначаємо дати складання та порядкові номери вхідних ПН. Графи 3.1, 3.2, 3.3, 5 — 9, 12 розділу Б компенсуючої ПН не заповнюємо, як і рядки IX — XI розділу А (п.п. 10 п. 16 Порядку № 1307). У графі 4 «умовне позначення (українське)» зазначаємо «грн» (п.п. 3 п. 16 Порядку № 1307)

В декларації ця компенсуюча попадає в рядок 4.1 (див. лист ДПС https://ck.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-551757.html), а податкова налкдна постачальника - разом із всім іншим податковим кредитом, без особливостей, в 10.1.

Раді допомогти, звертайтесь ще!