Заголовок тимчасово відсутній

В листі ДПС

https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/757686.html#:~:text

щодо можливості юридичній особі на 3 групі єдиного податку , податківці висловилися позитивно - заборони на таку діяльність немає, та до втрати статусу єдиноподатника це не призведе.

В цих відносинах підприємство виступає одночасно як благодійник - по відношенню до кінцевих споживачів (в даному випадку дітей), так і як бенефіціар благодійної допомоги (від фонду). Остання буде оподаткована єдиним податком.

Також, надання благодійної допомоги фізособам у вигляді безкоштовного харчування, призів та послуг в загальному випадку підпада під визначення додаткового блага та відповідно підлягає оподтакуванню ПДФО та військовим збором. Адже така благодійна допомога, яку описано в питанні, не підпадає під звільнені варіанти. Однак, оподаткування можливе лише у разі персоніфікації наданих благ, тому у разі її відсутності оподаткування не виникне. Втім, слід уважо ставитися до всіляких роздач подарунків обмеженому колу осіб, оскільки тут можна побачити можливість персоніфікації, а отже і оподаткування (164.2.17 ПКУ). До речі, той факт, що це діти, а не дорослі, не має вирішального значення. В загальному випадку , додаткове благо оподатковується так само. Крім, звісно, окремих звільнених випадків, про які тут не йдеться.

Щодо обліку товарів, які призначені для використання в безкоштовних заходах. Оскільки для юридичної особи на єдиному податку облік витрат ведеться тільки в бухгалтерських, а не податкових цілях, то фактично для оподаткування єдиним податком не буде мати значення, на який напрямок витрат буде списано ці товари чи продукти. Але, в бухгалтерських цілях, такі матеріали, товари послуги сторонніх організацій, зарплата співробітників, що задіяні в таких акціях - будуть списані у витрати як інші витрати операційної діяльності, тобто на Дт949. Тобто, Дт949 Кт20,22,28,26, 631,685 ,661, 651 тощо.

Допомога від благодійного фонду на вказані цілі в момент надходження на рахунок в цілях оподаткування єдиним податком одразу ж має бути відображена в податковому обліку доходів, та оподаткована в періоді надходження. А в бухгалтеському обліку така допомога буде зафіксована в момент надходження на Кт48, а згодом по мірі здійснення витрат, в тій самій сумі буде визнаватися доходом. При кожному проведенні на Дт949 тих чи інших витрат по цим заходам, робиться проведення на таку ж суму Дт48Кт719, поки не вичерпається вся допомога. (Інструкція 291 по застосуванню плану рахунків https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99#Text)

Щодо укладання договору із благодійним фондом, можна сказати, що договір, в якому з обох сторін виступає одна й та сама особа, є небажаним, з точки зору ЦКУ . Такий договір може бути визнаним нікчемним, і хоч в даному випадку з практичної точки зору це нічим не загрожує, все одно таких ситуацій краще уникати. Можна передати право підписання договору іншому співробітнику, за наказом та довіреністю. Також, для благодійної організації є застереження щодо заборони розподілу доходу між членами, засновниками такої організації згідно Закону 5073 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17#Text, тому надання допомоги підприємству, де директор є одночасно засновником такого фонду, виглядає сумнівним.

З іншого боку, зеркальна ситуація є повністю безпечною - коли саме благодійний фонд проводить всі ці акції, фактично замовляє іхнє проведення у підприємства, а підприємство виступає виконавцем, та надвачем благодійної допомоги фонду - продуктами, товарами, послугами. Благодійний фонд може сам придбавати товарно-матеріальні цінності для заходів, а не надавати допомогу підприємству - адже це призводить до зайвого оподаткування у підприємства.

Застереження щодо оподаткування додаткового блага у фізичних осіб стосується і фонду також, в повній мірі.

Раді допомогти, звертайтесь ще!