Заголовок тимчасово відсутній

Підписання договору чи його подальше нотаріальне посвідчення не створює саме собою право суперфіцію. Для його появи треба зареєструвати суперфіцій у Реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно пп. «2» ч. 1 ст. 4 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV.
Користуватися земельною ділянкою землекористувач може саме після держреєстрації суперфіцію, а не після підписання договору. Та має подати в податкову форму 20-ОПП.

Землекористувач має подати до ДПС форму 20-ОПП, у якій відображаються об’єкти оподаткування, суперфіцій має код «3» у графі 10 «Вид права на об’єкт». Цей же код мають сервітут і емфітевзис.

Щодо інших даних, то використовуємо зокрема такі:

графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» – код «580» (земельна ділянка);
графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» – «земельна ділянка»;
графа 9 «Стан об’єкта оподаткування» – «8» (орендується). Хоча суперфіцій – це не оренда, але такий варіант найбільше відповідає стану об’єкта з можливих варіантів.
Власник земельної ділянки - якщо це суб'єкт господраювання - також має у своїй формі 20-ОПП відобразити зміну відомостей про об’єкт оподаткування, а саме показати у графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» код «9» (здається в оренду). Такий стан найбільше відповідає сутності суперфіцію з існуючих варіантів.
Плату за землю (земельний податок чи орендну плату за землю державної чи комунальної власності) має сплачувати власник земельної ділянки або землекористувачі, яким відповідно до закону надана у користування земельна ділянка державної чи комунальної власності (п. 269.1 Податкового кодексу України, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6750 ).

Таким чином, землекористувач на праві суперфіцію (суперфіціарій) не є платником плати за землю.
А отже і декларації з плати за землю не подає.

Форму 20-ОПП слід подати у 10 денний термін після отримання права суперфіцію (однократно).

Раді допомогти, звертайтесь ще!