Заголовок тимчасово відсутній

Якщо працівник не планує повертатися в країну, краще зв’язатися з ним, щоб він надіслав заяву про звільнення. В період воєнного стану дозволено отримання таких заяв засобами електронного зв’язку (ч.2 ст.7 Закону №2136). В цьому випадку працівника краще звільнити за власним бажанням (ст.38 КЗпП).

Також можуть бути варіанти звільнення працівника за ініціативою роботодавця.

Для звільнення за п. 8-3 ст. 36 КЗпП повинні виконуватися одразу дві умови. Це фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці поспіль та відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці підряд.

Щоб звільнити працівника потрібно зібрати доказову базу. Це доповідна записка на ім’я директора, акти про відсутність працівника на роботі. Також варто надіслати лист-вимогу щодо надання пояснення причин відсутності на роботі на всі відомі адреси реєстрації працівника. Також потрібні скріни месенджерів, що писали працівнику, а він не виходив на зв’язок.

Більш детально у нашому відео https://7eminar.ua/events/2808/4997 .

Ще один варіант- звільнення за прогул. Але потрібні пояснення працівника. Тому цей варіант з не найкращих. Підстава для звільнення працівника за прогул без поважних причин, у т.ч. в разі відсутності працівника на роботі понад три години протягом робочого дня, передбачена у п. 4 ст. 40 КЗпП. Але застосовувати цю підставу для звільнення можна лише після отримання письмових пояснень від працівника (ст.147-149 КЗпП ). Відсутність працівника має бути зафіксована в табелі обліку використання робочого часу, безпосередній керівник працівника має написати доповідну записку щодо факту відсутності працівника на робочому місті на ім’я керівника підприємства. Роботодавець має з’ясувати причини відсутності працівника на роботі, після його появи – запропонувати надати пояснення щодо відсутності на робочому місті. У разі відмови від надання пояснень складається відповідний акт. Також має бути проведено розслідування причин відсутності працівника на роботі, яке оформлюється актом. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу даного працівника (ст.147-1 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n847 ). Всі документи щодо прогулу акти, табель обліку робочого часу, доповідна записка тощо надаються на розгляд органу, який має право накладати дисциплінарні стягнення. Звільнення за порушення трудової дисципліни, зокрема за прогул, є дисциплінарне стягнення, тому рішення роботодавця про звільнення має бути оформлено у вигляді наказу про накладання дисциплінарного стягнення.

Оформлення звільнення далі- наказ роботодавця, виплата належних сум працівнику при звільненні (на карт.рахунок або депонування зарплати) за нормою ст.116 КЗпП.

Більше в відео від експерту: https://7eminar.ua/events/3899/8602 .

Раді допомогти, звертайтесь ще!