Включення вхідної ПН та РК у декларацію за жовтень

Можете у жовтні вперше відобразити і вхідну ПН за серпень у таблиці 2.1, і РК до неї у таблиці 2.2, без подання уточнюючих розрахунків за серпень/вересень, за умови що не минув 365-денний строк для формування податкового кредиту.

Обґрунтування

1. Право включити ПН до податкового кредиту пізніше. Згідно з п. 198.6 Податкового кодексу України, суми ПДВ за зареєстрованими ПН можна включати до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати їх складання. Тому вхідну ПН за серпень, яку не відображали в серпневій та вересневій деклараціях, можна вперше показати в жовтні, якщо не сплив 365-денний строк.

2. Відображення ПН та РК у додатку Д1 (таблиці 2.1 і 2.2). Таблиця 2.1 Д1 призначена для розшифровки податкового кредиту за рядками 10.1–10.3 декларації, де по кожній ПН показують ІПН постачальника, період складання ПН, обсяг придбання та суму ПДВ, включену до податкового кредиту за відповідний період п. 187.1 ПКУ. Таблиця 2.2 використовується для розшифровки коригувань податкового кредиту з рядків 13.1, 13.2, 14, 15 декларації, де по кожному РК зазначають період складання ПН, період складання РК, обсяг коригування та суму ПДВ (фактично – коригування до тієї ж ПН). Тому цілком коректно в одному звітному періоді (жовтень) одночасно відобразити і «вхідну» ПН у таблиці 2.1, і РК до неї в таблиці 2.2.

3. Чому уточнюючий розрахунок не потрібен. Уточнюючий розрахунок подають, коли треба змінити вже задекларовані показники (п. 50.1 ПКУ), а у вашому випадку податковий кредит за цією ПН і коригуванням раніше взагалі не декларувалися. Отже, у жовтні ви просто вперше формуєте податковий кредит за цією операцією з урахуванням РК, без потреби щось «уточнювати» за минулі періоди.

Таким чином, ваш варіант показати ПН і РК уперше у жовтні в додатку Д1 є коректним і не вимагає уточнюючих розрахунків за попередні місяці.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?