Заголовок тимчасово відсутній

1. Подорожній лист – це єдиний документ, який може підвередити роботу автомобіля і такі технічні нюанси, як робочий пробіг, кількість палива до та після поїздки та кількість залитого палива. Заповнення здійснюється водієм на основі показників одометра та датчика рівня палива в автомобілі. Взяти його форму можна уже готову з «недіючих» нормативних документів. Для вантажних автомобілів – це наказ Мінтрансу від 29.12.1995 № 488/346.

Подорожні листи слід затвердити наказом по підприємству, так як вони чинним законодавством не вимагаються.

Подорожні листи оформляються щодня. У кінці дня водії мають здавати їх на підприємство. Виняток, це тільки водії, робота яких носить роз’їзний характер. Вони уже здають подорожні листи, коли повернуться.
Зверніть увагу, що списувати слід саме за використання пального у баку автомобіля. Саме ж заливання пального у бак не є витрачанням палива.

Для незначних обсягів перевезень подорожніх листів цілком достатньо. Однак, як варіант, ще можна додатково здійснити узагальнення інформації подорожніх листів і скласти за місяць (тиждень) на підставі подорожніх листів акт на списання палива (або відомість списання пального, бухгалтерську довідку тощо). Такий зведений документ цілком доречний і полегшить бухгалтеру систематизацію існуючих подорожніх листів. Однак, якщо вантажний автотранспорт підприємством використовується не часто, то ніякої потреби в актах на списання пального немає. Можна тоді й без них. Подорожні листи, до речі, теж можна виписувати не щодня, а на тиждень чи місяць – тоді сенс у акті на списання пального втрачається.

Можна кілька варіантів внутрішніх документів на списання палива:

Варіант 1. Акт на списання пального + відомість на списання пального (узагальнююча по актам);
Варіант 2. Подорожній лист легкового автомобіля + акт (відомість) на списання пального (узагальнюючий по подорожнім листам). Більш традиційний
Обрані назви для документів не змінюють їхнього змістового наповнення. Однак перший документ в обох варіантах – подорожній лист (акт) – обов’язково має бути, так як жодна відомість, фіскальні чеки РРО при придбанні пального не доводять факту його використання у господарській діяльності платника податку, а також не дозволяє проконтролювати дотримання норм списання пального.

Автонавантажувач – той самий автомобіль, тільки спеціальний! Нехай навіть автонавантажувач пересувається тільки по території підприємства. Але ж кількість палива, використаного для його роботи, усе одно повинна бути підконтрольна підприємству. А значить, на такий автомобіль повинні бути встановлені і норми витрати палива.

Звісно, потрібен первинний документ, що підтверджує фактичне витрачання палива навантажувачем. Оскільки витрата палива в нашому випадку буде прив’язана не до пробігу, а до відпрацьованих мотогодин навантажувача, то такий документ повинен фіксувати кількість напрацьованих годин навантажувачем. Для небудівельної спецтехніки затвердженої форми такого документа немає — її затверджує підприємство самостійно. При цьому такий документ повинен містити всі обов’язкові реквізити первинного документа.
У будь-якому разі в такому первинному документі повинні фіксуватися:
— кількість відпрацьованих навантажувачем годин за зміну;
— витрата палива за зміну (залишок палива на початок зміни, витрату, залишок на кінець зміни).
Такий документ може складатися як щодня, так і раз на тиждень або раз на місяць.

Раді допомогти, звертайтесь ще!