Заголовок тимчасово відсутній

Отримати таку суму від фізичної особи в якості поворотної фіндопомоги закон не забороняє.

З позиції ПКУ (п. 14.1.257, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=8543#n256):

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення

З позиції ЦКУ (глава 71, ст. 1046-1053, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4903) – це договір безпроцентної позики:

"1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

2. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками" (ст. 1046 ЦКУ)

"1. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (170 грн.), а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми" (ст. 1047 ЦКУ).

За бажанням сторін може бути нотаріально завірений.

За загальним правилом, такий договір є платним (ст. 1048 ЦКУ).

Тому якщо сторони визначають його як безоплатний (без нарахування процентів), про це треба прописати в договорі.

Але коли фізособа буде вносити таку суму коштів на рахунок підприємства через касу банку, чи внесе її Вам в касу, а Ви вже в касу банку - банк має право провести фінмоніторинг цієї операції, адже сума суттєва (більше 400 000 грн.).

Законом про фінмоніторинг № 361 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text) передбачено, що банки проводять фінмоніторинг фінансових операцій клієнтів. Суб`єкти фінмоніторингу (банки, аудиторські компанії, тощо) мають проводити належні перевірки за правилами ст. 11 цього закону.

Зокрема, ст. 11 даного закону передбачає наступне:

"4. Належна перевірка здійснюється в разі:встановлення ділових відносин ...; наявності підозри;здійснення платіжних операцій (у тому числі міжнародних) без відкриття рахунка; проведення фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень;виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта; проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами, якщо сума фінансової операції дорівнює або перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону (400 000 грн.). Залежно від рівня ризику проведення фінансової операції належна перевірка клієнта здійснюється також у разі проведення ним кількох фінансових операцій, що можуть бути пов’язані між собою, на загальну суму, що дорівнює або перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону.

"9. Суб’єкти первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та верифікації резидентів встановлюють:

1) для фізичної особи - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, дату народження, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, відомості про місце проживання або місце перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності). Якщо за звичаями національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, зазначаються лише складові імені;..."

"Стаття 12. Посилені заходи належної перевірки клієнта

1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати посилені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є високим.

...3. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний, наскільки це можливо, проводити аналіз та вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак:

є складними фінансовими операціями;

є незвично великими фінансовими операціями;

проведені у незвичний спосіб;

не мають очевидної економічної чи законної мети.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен підвищити ступінь і характер моніторингу ділових відносин з метою визначення, чи є такі фінансові операції або дії клієнта підозрілими."

Отже, банк має право проводити "належні перевірки" виходячи з внутрішніх правил по фінмоніторингу банку навіть по сумам, які окремо є меншими за 400 тис. грн, але сукупно протягом місяця чи кількох перевищують цю суму.

Також банк, як суб`єкт первинного фінмоніторингу, має право встановити власні правила ідентифікації коієнта (розробити відповідні анкети, які заповнюють клієнти) у відповідності з Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого Постановою НБУ від 19.05.2020 № 65 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0065500-20#Text) за правилами ризик-орієнтовного підходу

Крім того, зверніть увагу, що якщо Ви будете приймати готівку спочатку в касу підприємства, а потім нести до банку, то п. 6 Положення НБУ № 148 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17#top) дозволяє проводити операції з готівкою з однією фізособою в день на суму не більше 50000 грн.

Раді допомогти, звертайтесь ще!