Заголовок тимчасово відсутній

У нагоді стане роз'яснення НАЗК

Роз’яснення НАЗК від 19.05.2023 р. № 1 “Щодо безоплатного одержання пільг, послуг і майна державними органами та органами місцевого самоврядування у вигляді благодійної допомоги в умовах дії правового режиму воєнного стану” 13.07.2023

https://wiki.nazk.gov.ua/category/inshi-rozyasnennya/shhodo-bezoplatnogo-oderzhannya-pilg-poslug-i-majna-derzhavnymy-organamy-ta-organamy-mistsevogo-samovryaduvannya-u-vyglyadi-blagodijnoyi-dopomogy-v-umovah-diyi-pravovogo-rezhymu-voyennogo-stanu/

та Порядок 339 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/339-2015-%D0%BF#n9

правові засади здійснення благодійної діяльності в Україні насамперед визначає Закон № 5073[1].

Пункт 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 5073 тлумачить благодійну діяльність як добровільну особисту та/або майнову допомогу для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

При цьому цілями благодійної допомоги є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах (ч. 1 ст. 3 Закону № 5073).

Бенефіціаром є набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом № 5073.

У свою чергу, благодійником є дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у т. ч. благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 5073).

Тож підсумуємо: у ролі бенефіціара благодійної допомоги може виступати будь-яка бюджетна установа, у т. ч. й орган місцевого самоврядування (далі — ОМС).

Оскільки згідно цього роз'яснення підтверджено, що відповідні органи можуть отримувати благодійну допомогу , зупинимось на оформленні такої допомоги.

Так, безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціару для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності вважається благодійною пожертвою. Це визначено у ч. 1 ст. 6 Закону № 5073.

З цього випливає, що цільове призначення благодійної допомоги має бути чітко прописано у договорі про пожертву.

Безпосередньо поняття такого договору визначено у ст. 729 ЦКУ[3].

При цьому, як передбачено ч. 3 ст. 729 ЦКУ, до договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування.

Вимоги до укладення договору дарування визначені ст. 719 ЦКУ.

Якщо предметом такого договору є передача предметів особистого користування та побутового призначення, то допускається укладення договору в усній формі.

Натомість у разі передачі нерухомого майна та рухомих речей особливої цінності, необхідно дотримуватись письмової форми договору.

Водночас договір про пожертву нерухомої речі підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню. Такі вимоги продиктовано ч. 2 ст. 719 ЦКУ.

У такому договорі слід визначити конкретне призначення благодійної допомоги та порядок її використання.

Крім того, у договорі варто чітко обумовити порядок отримання (приймання-передачі) допомоги від благодійника. Наприклад, дуже доречно буде прописати у договорі обов’язок благодійника щодо надання документів, які підтверджують вартість переданих матеріальних цінностей. Це значно спростить подальший бухгалтерський облік таких цінностей.

Отже, для вірного оформлення достатньо звернутися з листом до відповіної організаціїї та запропонувати допомогу, та запропонувати укласти договір про пожертву. Договір пожертви

Раді допомогти, звертайтесь ще!