Заголовок тимчасово відсутній

Зміна юридичнох адреси підприємства, хоч і в межах одного адміністративного утворення - це завжди внесення змін до реєстраційних даних. Робиться це через державаного реєстратора, подається пакет документів, як для внесення змін , тобто - рішення засновників, нова редакція статуту, якщо адреса була зазначена в статуті, документи про повноваження керівних осіб, іхні ідентифікаційні документи,заява, документ про сплату реєстраційного збору. Державний реєстратор не перевіряє наявність договору оренди. Алне, у разі зміни податковох адреси, все одно юридична особа подає форму 20-ОПП на новий об'єкт, або вносить зміни до інсуючого об'єкту (наприклад, був об'єкт офіс за однією адресою, став - за іншою, це - зміни). Таким чином, адреса засновника уде визначатися як адреса, за якою здійснена реєстрація суб'єкта господрювання. Податкова саомстійно змінить порядок оподаткування такої житлової нерухомості та припинить застосування пільги на нерухоме майно, яка надається громадянам щодо площі житла, зазначеній в п. 266.4.1 (60 кв.м.)

На сьогоднішній день, порядок переведення житлового фонду у нежитловий на законодавчому рівні не визначений. Тому в регіонах такі відносини регулюються локальними нормативно-правовими актами.

Цивільний Кодекс України (далі - ЦК України) у ч. 1 ст. 319 передбачає право кожного розпоряджатись нерухомим майном чи його частиною на власний розсуд. Аналогічна норма міститься у ст. 150 Житлового Кодексу України(далі - ЖК України).

На сьогоднішній день, перелік випадків, які обмежують право власника житлового приміщення міститься у нормах ЦК України (ст. 383 ) та ЖК України (ст. 6), в яких чітко вказано, що обмеження використання житла стосуються організації промислового виробництва або потреб промислового характеру. Отже, заборона стосується лише виробничих об’єктів, які пов’язані із процесом виготовлення. Заборони щодо розміщення в житловому приміщення адміністративного офісу виробництва (бухгалтерського чи юридичного відділу), в законодавстві не міститься.

На думку Держпідприємництва України, громадяни, які використовують житлове приміщення відповідно до його призначення (мешкають в ньому), дотримуються правил користування жилими приміщеннями (не використовують житлові приміщення для провадження господарської діяльності промислового характеру), не завдають шкоди навколишньому середовищу, не порушують права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави - можуть використовувати жиле приміщення для здійснення підприємницької діяльності.” (Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 15.09.2006 № 6700). Аналогічну за змістом відповідь Комітет надавав листом від 31.07.2007 № 5620.

Раді допомогти, звертайтесь ще!