Заголовок тимчасово відсутній

Однією з незаперечних підстав припинення трудового договору на вимогу третіх осіб згідно з п. 7 ст. 36 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 є набуття законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків умовного засудження і відстрочки виконання вироку) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке унеможливлює продовження цієї роботи.

При цьому слід звернути увагу, що підставою для звільнення працівника є лише вирок суду, що набув законної сили, а не запобіжні заходи (утримання під вартою), які можуть застосовуватися до особи в ході розслідування кримінальної справи.

Звільнення ж працівника, який перебуває під вартою, до вирішення судом питання про його винність у здійсненні злочину є неприпустимим (хоча, звісно, цей період не оплачуватиметься підприємством навіть у разі винесення виправдувального вироку).

Також слід звернути увагу на те, що працівника не можна звільнити за п. 7 ст. 36 КЗпП, якщо його визнано таким, що відбув покарання у зв’язку із перебуванням під вартою до набуття вироком законної сили.
Отже, роботодавець може видати наказ про припинення трудового договору з працівником на підставі п. 7 ст. 36 КЗпП, лише отримавши вирок суду, який набув законної сили.
Щоб звільнити працівника на підставі п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП, роботодавцю буде потрібна копія вироку суду. Наказ (розпорядження) керівника підприємства про звільнення працівника видається після набрання законної сили вироком суду. При цьому днем звільнення вважається останній день фактичного виконання працівником його трудових обов’язків (п. 11 постанови № 9 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92#Text ). Тобто той день, коли працівник був присутнім на роботі та виконував свої трудові обов'язки. Тож у ситуації, коли працівника звільняють на підставі п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП, наказ про звільнення працівника видають тією датою, коли отримано копію відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, але датою звільнення є останній день фактичної роботи працівника. Такої самої думки дотримуються й суди. Наприклад, у постанові Верховного Суду від 17.01.2019 р. у справі № 585/892/17.

Розрахунок компенсації невикористаної відпустки- по дату звільнення за нормою Порядку №100 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#n19 . Виплата компенсації- в день видання наказу про звільнення.

Раді допомогти, звертайтесь ще!