Заголовок тимчасово відсутній

Вітаю. На початку 2022р зробили передоплату нерезу на 9000 дол. В зв'язку з початком війни, сталося так, що товар так і не зайшов в Україну. І не зайде. Щодо валютного контролю: зважаючи, що суму менше 10 тис дол, банк не подав інф-ю про порушення 180 днів до ДПС. Як бути з дебеторкою в обліку? Якщо створити РСБ і в майбутньому віднести на витрати цю суму, то разом зі списанням Дт-ки, потрібно відобразити пеню за порушення валютного закон-ва? Якщо так, то хто має нарахувати цю пеню, якщо податковій про це порушення невідомо? Чи є шанс по даному випадку отримати довідку ТПП і чи звільняє ця довідка від обов'язку взагалі ввезити товар в Україну? Чи вона дає право лише на відтермінування?

ВК

Валентина, консультант

експерт

11.03.2024 | 22:48

Очікує відповідь

На нашу думку, оскільки заборгованість не потрапила під валютний контроль, звертатися до ТПП немає сенсу (зазвичай сертифкат ТПП отримують щоб зупинити нарахування пені, а у Вас її і так немає).

Тобто, у Вас є сумнівна заборгованість яка буде висіти в обліку поки або не настане строк позовної давності, або Ви не отримаєте інформацію, що нерезидент ліквідований.

Оскільки це аванс виданий (заборгованість не є фінансовим активом), то на такі дебіторські заборгованості зазвичай резер сумнівних боргів не нараховують.

Списання з балансу відбудеться тоді, коли по заборгованості вийде строк позовної давності.

При цьому треба подивитися умови договору з нерезидентом - як там визначені правила застосування позовної давності:

1) право якої країни сторони договору використовують в договорі при виникненні спорів;

Закон про міжнародне приватне право № 2709 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n140) визначає наступне:

"Стаття 35. Позовна давність

1. Позовна давність визначається правом, яке застосовується для визначення прав та обов’язків учасників відповідних відносин.

2. Вимоги, на які позовна давність не поширюється, визначаються правом України, якщо хоча б один із учасників відповідних відносин є громадянином України або юридичною особою України."

2) чи поширюється на договір дія Конвенції про позовну давність (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_002#Text). Конвенція поширюється (ст. 3), по якій строк позовної давності становить 4 роки і не залежить від норм українського законодавства:

- тільки на контракти, сторони яких перебувають у країнах, що її ратифікували (перелік таких країн установлений МЗС у листі від 16.12.02 р. № 72/36-612/6-2968);

- тільки на договори міжнародної купівлі-продажу товарів і не поширюється на відносини, пов’язані з виконанням робіт і наданням послуг.

- Конвенція не застосовується (ст. 3, 4), у разі, коли сторони договору в ясній формі виключили застосування її положень (тобто чітко вказали на це у ЗЕД-контракті);

- до продажу: фондових паперів, акцій, забезпечувальних паперів, оборотних документів і грошей; судів водного і повітряного транспорту; електроенергії.

Отже, якщо застосовується право України, то строк позовної давності визначається з урахуванням його зупинення на час карантину та воєнного стану (п. 12 та п. 19 р. ХХІ ЦКУ).

Якщо застосовується міжнародна Конвенція - строк позовної давності - мінімум 4 роки (якщо сторони не встановили в договорі більший термін), і цей строк не зупиняється на карантин та воєнний стан в Україні

Якщо застосовується право іншої країні (сторони договору), то застосовується строк позовної давності за законом даної країни.

Самі пеню Ви не повинні нараховувати. Протсо спишете Дт 3712, коли прийде час.

Раді допомогти, звертайтесь ще!