Заголовок тимчасово відсутній

Правочин щодо заміни боржника у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання. Як правило, при цьому складається договір про переведення боргу. Такий договір може бути як двостороннім (між первинним боржником та новим боржником), так і тристороннім. У разі складання двостороннього договору обов'язково потрібна письмова згода на переведення боргу кредитора (повідомлення чи лист). Новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первісним боржником.

Які документи слід мати при здійсненні операції за договором переведення боргу:

1) акт звірки кредитора з первісним боржником;

2) повідомлення кредитору про намір первісного боржника на переведення боргу;

3) повідомлення про згоду кредитора на переведення боргу до нового боржника;

4) акт звірки між усіма учасниками після проведеної оплати.

5) копію платіжного доручення на перерахування коштів кредитору.

При оподаткуванні кредитора байдуже, хто оплачуватиме відвантажений товар. Він відобразив у бухгалтерському обліку операцію з реалізації товару (і визначив за цією операцією фінансовий результат), яка через переведення боргу не сторнується. Разом з цим він визнав за першою подією (відвантаженням товару) ПЗ з ПДВ, яке через переведення боргу також не сторнується. Надалі очікується друга подія — отримання боргу від нового боржника, як заключна операція, яка не призведе до виникнення нового доходу або витрат, чи ПЗ з ПДВ.

Тобто, при передачі заборгованості третьому підприємству буде Дт361 /тов В Кт361/ТОВ А.

З податку на прибуток норми ПК не передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на суму операції з переведення боргу (грошового зобов’язання). У ньому також немає окремої статті, яка б регулювала облік зазначених операцій. На цьому наполягають і податківці (лист ГУ ДФС у м. Києві від 23.09.2016 № 21002/10/26-15-12-05-11, лист ДФС від 07.02.2018 № 518/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Операція з відступлення первинним кредитором права вимоги новому кредиторові в обмін на грошові кошти (не передбачається постачання товарів/послуг), не є об’єктом оподаткування ПДВ, відповідно, не спричиняє податкових наслідків з ПДВ у первинного кредитора (лист ГУ ДФС у м. Києві від 06.02.2017 № 2350/10/26-15-12-01-18). Адже податківці вважають таку операцію торгівлею борговими зобов’язаннями, яку не оподатковують ПДВ згідно з підпунктом 196.1.5 ПК.

Раді допомогти, звертайтесь ще!