Заголовок тимчасово відсутній

Якщо директор доручить будь-якій третій особі укласти договір від його імені, то від ч. 3 ст. 238 ЦКУ ми далеко не підемо. Тут все ж будуть простежуватися дії директора в своїх інтересах. Якщо ж договір від імені юридичної особи підпише не директор, то, по суті, подібна угода вже буде відповідати ст. 238 ЦКУ. Адже інтерес в укладенні договору висловлюють два різних суб’єкта – юрособа та фізособа / ФОП (він же директор).

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦКУ правочин, що здійснюється юридичною особою, підписується особами, уповноваженими на це його статутними документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Директор має право підписувати договори в силу закону.

Частина 5 ст. 65 ГКУ, ч. 10 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р № 2275-VIII, ч. 5 ст. 59 і ч. 2 ст. 60 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р № 514-VI.

Довіреність йому не потрібна. Якщо це не директор, то юрособа може уповноважити кого-небудь на підписання договору за допомогою: довіреності; статутних документів.

Довіреність найбільш поширений спосіб вирішення проблеми. Суть в тому, що юрособа доручає кому-небудь підписати такий договір від свого імені. Причому не важливо, це працівник підприємства чи ні. Довіреність засвідчується нотаріально, тільки якщо сам договір теж буде нотаріально посвідчений (ч. 1 ст. 245 ЦКУ).

Наприклад, між юрособою та його директором укладається договір оренди авто. Оскільки згідно з ч. 2 ст. 799 ЦК України такий договір підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню, то і довіреність повинна бути нотаріально посвідчений.

Раді допомогти, звертайтесь ще!