Заголовок тимчасово відсутній

Звільнення працівника відбувається за нормою п.8-2 ст.36 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 – припинення трудового договору у разі смерті працівника. Дата припинення трудового договору – дата смерті працівника. У своєму листі Мінпраці та соцполітики від 31.12.2010 N 284/06/186-10 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0284739-10#Text роз’яснює, що дата наказу про припинення трудового договору в такому разі може не збігатися з датою смерті, втім датою припинення трудового договору буде дата смерті працівника, незалежно від того працював у цей день померлий чи ні.

По померлому працівникові все, що нараховано та не виплачено у вигляді заробітної плати, компенсаційних виплат, допомог по тимчасовій непрацездатності, допомоги на поховання (за рахунок ПФУ чи роботодавця), тощо необхідно виплатити членам сім’ї або спадкоємцям. На підставі: заяви від одного або декількох членів сім’ї; документів, що підтверджують спорідненість з померлим (паспорт, копії свідоцтва про шлюб або народження); документу, який підтверджує смерть; можлива також довідка з ЖЕК/ОСББ, щоб довести проживання з померлим- належні працівникові невиплачені кошти перераховують заявнику на його картковий рахунок, що вказується у заяві. Виплачувати будь-які кошти на картку померлого вже не можна.

Відповідно до ч. 6 ст. 83 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n541 та ст. 24 Закону України № 504/96-ВР від 15.11.1996 в разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи, яку працівник не одержав за життя, виплачується членам його сім’ї, а в разі їх відсутності — входить до складу спадщини.

Також зазначимо,що членами сім’ї померлого є ті, хто перебували з ним у відносинах шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, інших підстав (ч. 4 ст. 4 Сімейного кодексу України). Найближчими є дружина (чоловік) померлої особи та її неповнолітні діти незалежно від того, чи вони проживали спільно з померлим чи ні (ст. 3, ч. 1 ст. 6 Сімейного кодексу України). Щодо повнолітніх дітей, то вони визнаються як найближчі, якщо проживали разом з батьками (до них можуть бути прирівняні інші особи, пов’язані з померлим кровним спорідненням або на інших законних підставах, наприклад, утриманці, якщо вони проживали разом, вели спільний побут, мали спільні права та обов’язки).

Якщо згадані близькі родичі у працівника відсутні, то тоді згадані виплати можуть бути отримані батьками, братами, сестрами, усиновлювачами або усиновленими, бабою, дідом, прабабою, прадідом, дорослими внуками, рідними або двоюрідними братами або сестрами, мачухою або вітчимом, тіткою або дядьком, племінником або племінницею, іншими родичами. Ключову роль грає, хто з них проживав з померлим. Також спадкоємцями можуть бути й особи за його заповітом.

У більшості випадків судова практика вважає, що заробітну члени сім’ї померлого можуть одержати відразу після відкриття спадщини (у день смерті або в день, з якого особа оголошується померлою), а спадкоємці (не члени сім’ї) — у строк, установлений для прийняття спадщини, тобто через шість місяців з дати смерті (рішення Деснянського районного суду м. Києва у справі від 11.12.2017 р. № 754/12893/16-ц).

Раді допомогти, звертайтесь ще!