Заголовок тимчасово відсутній

Простити борг можна. Для цього потрібно написати лист-повідомлення контрагенту і на підставі цього скласти бухдовідку.

В бухобліку будуть витрати.

Якщо не створювали РСБ під прощену заборгованість, списання заборгованості слід оформити проведенням: Д-т 949 «Інші витрати операційної діяльності» (977 «Інші витрати діяльності») — К-т 37 «Розрахунки з різними дебіторами») — на суму списаної заборгованості.

Якщо ж РСБ під таку дебіторку створили (Д-т 944 «Сумнівні та безнадійні борги» — К-т 38 «Резерв сумнівних боргів»), під час її списання відкоригуйте його: Д-т 944 — К-т 38 (метод «сторно») або Д-т 38 — К-т 719 «Інші доходи від операційної діяльності». Після цього спишіть прощену заборгованість: Д-т 949, 977 — К-т 37.
Якщо ви не коригуєте фінрезультат на різниці, то, на наш погляд, для вас проблем немає. Ви не списуєте борг як безнадійний, а прощаєте заборгованість.

Щодо податкових різниць – якщо коригуєте фінрезультат

Прощений борг не відповідає жодному з ознак безнадійної заборгованості з підпункту 14.1.11 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n131
Тому кредитор не має права зменшити фінрезультат до оподаткування, коли списує прощену суму, тобто користатися підпунктом 139.2.2 ПК.
Підпункт 139.2.2 ПКУ дає платникові право зменшити фінрезультат лише на суму списаної дебіторської заборгованості (у т. ч. за рахунок створеного РСБ), яка відповідає ознакам із підпункту 14.1.11 ПКУ. Якщо ж кредитор не створював РСБ під прощену заборгованість, він має збільшити фінрезультат до оподаткування згідно з підпунктом 139.2.1 ПКУ на суму списаної кредиторки та заповнити рядок 2.1.3 додатка РІ Декларації. Знову ж таки, зробити зменшувальне коригування з підпункту 139.2.2 ПКУ кредитор матиме право лише тоді, коли заборгованість відповідатиме одній з ознак безнадійної з підпункту 14.1.11 ПКУ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!