Заголовок тимчасово відсутній

Електронний договір набуває юридичної сили лише після накладення ЕЦП/КЕП сторонами правочину, якщо інше не передбачено таким договором.

ЦКУ чи ГКУ не містить прямої норми, яка б передбачала, що початок дії договору саме датою його складання.

Однак, можна використати практику, що в договорі передбачити, що його дія поширюється на дії/операції вчинені, наприклад, з жовтня 2023 року.

важливі положення е-договору

Результатом переддоговірного процесу має бути складений проект е-договору, який містить істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виявляє намір особи, яка зробила пропозицію, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

При цьому в такому проекті, на нашу думку, обов'язково1, крім визначених ЦКУ істотних умов для відповідного виду договору, слід зазначити іншу важливу інформацію:

1. Дата набрання чинності е-договором.

Закон про е-комерцію надає право сторонам визначити технологію (порядок) укладення договору. Це є дуже важливою частиною процесу укладання е-договору, адже бувають різні випадки з чинністю ЕЦП, необхідністю продовжити договір, внести зміни до договору про застосування ЕЦП тощо. Тому сторонам краще визнати, що е-договір, наприклад, вважається укладеним з дати накладення сторонами ЕЦП всіма сторонами е-договору з чинними сертифікатами ключів на дату укладення договору.

На нашу думку, це не суперечить приписам абз. 2 ч. 3 ст. 11 Закону про е-комерцію. Ним передбачено, що е-договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка надіслала пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 ст. 11 Закону про е-комерцію. Тобто йдеться про надсилання підписаного ЕЦП електронного повідомлення або заповненого формуляра (заяви) про прийняття пропозиції укласти е-договір або вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти е-договір.

2. Е-зміни до е-договору.

Можливість і порядок внесення змін до умов договору — наприклад, усі зміни до е-договору вносяться в такому самому порядку, як і укладення договору. В такому разі сторони спочатку повинні провести листування, отримати комерційні повідомлення про підтвердження домовленості щодо всіх змін і лише тоді підписати угоду про зміни шляхом накладення ЕЦП (відповідно, як і сам е-договір, зміни діятимуть або з дати, визначеної цими змінами, або з дати накладення ЕЦП обома сторонами е-договору).

3. Обмін повідомленнями та їх наслідки після укладення е-договору.

Порядок обміну електронними повідомленнями й інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань — сторони дуже часто нехтують цими умовами, хоча, на нашу думку, варто прописати, що оскільки сторони здійснювали переддоговірний процес шляхом листування за допомогою електронних засобів зв'язку, то й надалі, у разі потреби, всі питання виконання е-договору можуть здійснюватись аналогічним листуванням. Щоправда, також варто визначити, що листування стосовно умов, які оформлені договором чи додатком до нього, втрачають чинність з моменту підписання е-договору або змін до нього шляхом накладення ЕЦП — це має запобігти шахрайству з електронним листуванням з боку вашого контрагента.

4. Технічні засоби ідентифікації сторони.

У зв'язку з цією вимогою до е-договору слід згадати про печатки. Адже нещодавно ми коментували Закон №19822, яким в Україні фактично скасовано печатки. Проте оскільки госпсуб'єкти користуються ними й укладають е-договори як з ЕЦП ключа 1 (йдеться про підпис керівника або уповноваженої особи), так і ЕЦП печатки, на наш погляд, варто в е-договорі так само визначати, чи користуються сторони ЕЦП підпису керівника з або без ЕЦП печатки.

Раді допомогти, звертайтесь ще!