Заголовок тимчасово відсутній

при користуванні автомобіля працівника або іншої фізичної особи можливі такі варіанти його використання:

1) на підставі договору оренди;

2) на підставі договору позички;

3) компенсація працівнику витрат відповідно до ст. 125 КЗпП.

Оренда автомобіля: Для оренди автомобіля передусім необхідно укласти договір оренди, причому обов’язково в письмовій формі (ч. 1 ст. 799 ЦКУ).

Необхідність нотаріального посвідчення такого договору залежить від того, чи є фізособа, яка виступає однією зі сторін договору, суб’єктом господарської діяльності.

Якщо договір оренди транспортного засобу укладено з фізособою, не зареєстрованою підприємцем, то ч. 2 ст. 799 ЦКУ вимагає його обов’язкового нотаріального посвідчення.

Договір оренди транспортного засобу, однією зі сторін якого є фізична особа, не посвідчений нотаріально, є нікчемним.

Якщо ж орендодавець зареєстрований як ФОП і надає транспортний засіб у користування за договором оренди в межах своєї підприємницької діяльності, то нотаріальне посвідчення такого договору не є обов’язковим.

Позичка автомобіля. Порядок документального оформлення договору позички регулюється нормами гл. 60 ЦКУ (ст. 827 — 836 цього Кодексу). Головною особливістю договору позички є його безоплатність.

Договір позички за участю юридичної особи укладають виключно у письмовій формі (ч. 2 ст. 828 ЦКУ).

За загальним правилом, установленим ч. 4 ст. 828 ЦКУ, договір позички транспортного засобу, в якому хоча б одна зі сторін є фізичною особою, має бути нотаріально посвідчений. Винятком є договір позички наземних самохідних транспортних засобів, до яких належать автомобілі. Отже, якщо позичкодавцем автомобіля є фізична особа, нотаріально посвідчувати договір позички не потрібно.

«Трудовий» варіант використання автомобіля. Спосіб використання підприємством чужого автомобіля здійснюється шляхом компенсації фізособі витрат, пов’язаних з експлуатацією транспортного засобу, що їй належить, для потреб підприємства. Проте можливий такий варіант тільки при використанні автомобіля працівника підприємства.

На відміну від оренди і позички, порядок компенсації витрат працівнику за користування його особистим автомобілем ЦКУ не врегульований. Але водночас ч. 1 ст. 8 ЦКУ визначає таке: «якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону)».

Тому ми вважаємо, що в цьому випадку потрібно керуватися ст. 125 КЗпП*. У ній зазначено про право працівників, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, отримати компенсацію за їх знос (амортизацію). Причому поняття «інструмент» тут варто розглядати в його широкому значенні, тобто як засіб праці, до якого можна віднести й автомобіль.

Законодавство не встановлює порядок документального оформлення таких відносин між підприємством і працівником. Проте певні документи все-таки потрібні. Рекомендуємо при використанні транспортного засобу працівника підприємства оформляти такі документи:

1. Заяву працівника або окремий договір.
2. Наказ (розпорядження).
3. Первинні документи. Документами, що підтверджують використання автомобіля в господарській діяльності підприємства, є подорожні листи, довільні звіти про фактичне використання автомобіля протягом робочого дня тощо.

Договір оренди автомобіля, за яким орендодавцем є фізособа, потрібно посвідчувати нотаріально, в той час як договір позички не потребує нотаріального посвідчення.
Якщо орендодавець-фізособа не відшкодовує орендарю витрати на капітальний ремонт або поліпшення автомобіля, в нього виникає оподатковуваний дохід. Проведення орендарем поточного ремонту до таких наслідків не призводить.
Сума компенсації працівнику зносу його власного автомобіля, який використовується підприємством, включається до оподатковуваного доходу такого працівника.

Раді допомогти, звертайтесь ще!