Заголовок тимчасово відсутній

Призупинення трудового договору за ст. 13 Закону 2136 від 15.03.2022 року можливо тоді, коли ні працівник, ні роботодавець не може виконувати свої обовʼязки по відношенню один до одного (надавати роботу і виконувати її). У табелі призупинення може відображатися як «ІВ» (29) — інші види неявок, передбачених трудовими договорами, угодами; «І» (30) — інші причини неявок.

Директор, не зважаючи на те, що підприємство призупинило діяльність, продовжує виконувати свої посадові обовʼязки (відповідає за облік і подання звітності, звільняє працівників і надає їм відпустки без збереження зарплати) і відповідно повинен отримувати за це зарплату. Інший варіант - звільнення засновника як директора і прийняття рішення про виконання ним управління підприємства на безкоштовній основі (без укладення трудового договору).

Виконання засновником обов’язків директора визначено такими нормами законодавства:

- ч. 2 ст. 65 та ч. 4 ст. 128 ГКУ, відповідно до якої засновник може здійснювати свої права на управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи на основі статуту або інших установчих документів;

- ч. 3 та ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік, відповідно до якої вести бухоблік, а отже, підписувати фінансову, податкову та іншу звітність має право засновник;

- п. 48.5.1 ПКУ, відповідно до якої власнок може підписувати податкову декларація сам.

Укладати трудовий договір із директором-засновником не потрібно.

Якщо такого договору нема, то нема й обов’язку нараховувати або виплачувати засновнику заробітну плату. Тим більше жодна законодавча норма не зобов’язує власника підприємства укладати угоди з самим собою, в т. ч. і трудовий договір.

Оскільки згідно із законодавством трудові відносини передбачають оплату працю найманого працівника, то при оформленні повноважень засновника як директора питання про оплату його праці не ставиться.

Юридично правильне оформлення виконання засновником функцій директора

1) У статуті підприємства слід зазначити порядок управління підприємством засновником (без оформлення із ним трудових відносин). Таке право засновника необхідно оформити рішенням загальних зборів (або рішенням засновника, якщо він один), в якому потрібно передбачити пункт, що дозволяє виконувати управління підприємством одному з його учасників.

При цьому на директора-засновника не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку і йому не нараховується винагорода за виконання представницьких функцій.

У протоколі рішення загальних зборів та статуті підприємства обов’язково необхідно вказати, що:

- керівник може діяти від імені підприємства без довіреності,

- із керівником не укладається трудовий договір,

к- ерівник не отримує винагороди за виконання своїх обов’язків.

Якщо таких положень у статуті підприємства немає, слід унести зміни до нього рішенням загальних зборів, оформленим протоколом, та подати зміни до державного реєстратора.

2) Не потрібно видавати наказ (розпорядження) про призначення засновника на посаду директора, робити запис у трудовій книжці, повідомляти територіальні органи ДПС про початок роботи на посаді директора. Варто пам’ятати про головний принцип роботи директора-засновника — він виконує управлінські повноваження, а не трудові. Не слід давати контролюючим органам зайвий привід визнати діяльність директора-засновника виконанням трудових обов’язків, за що передбачено оплату праці та, відповідно, сплату зборів та податків. 3) На директора-засновника недоцільно розробляти посадову інструкцію, оформляти службові відрядження, відпустки, компенсувати йому витрати, оплачувати листки непрацездатності. Все це лише підтвердить перебування директора-засновника у трудових відносинах із підприємством.

Отже, директора слід звільнити з дотриманням усіх норм чинного законодавства, а саме провівши з ним остаточні розрахунки згідно з ст. 116 КЗпП і, звісно, із записом у трудову книжку про звільнення. Раді допомогти, звертайтесь ще