Заголовок тимчасово відсутній

Добові потрібно виплачувати в будь-якому разі, якщо є відрядження (тобто є відповідний наказ про відрядження) за всі календарні дні строку відрядження (включаючи день вибуття та прибуття) відповідно до наказу про відрядження.

За невиплату добових до підприємства застосують штраф відповідно до ст.265 КЗпП (zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08. Тобто, є наказ про відрядження – є відрядження, мають бути виплачені добові.

Водночас, комерційні підприємства вправі прописати у внутрішньому положенні про відрядження, що службова поїздка в межах одного робочого дня чи на відстань до скільки-то кілометрів від офісу тощо – не є відрядженням. І в цьому разі наказ про відрядження не складатиметься, добові виплачувати буде не потрібно. Відповідно до п.1 Інструкції №59 (zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Конкретного строку і відстані не визначено. До того ж, норми Інструкції №59 (zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 обов’язкові лише для бюджетників. Для комерційних підприємств її норми носять рекомендаційний характер: її можна брати за основу, але зі своїми корективами, при розробці власного внутрішнього положення про відрядження. Тому, керівництво комерційного підприємства може передбачити у внутрішньому положенні про службові відрядження своє визначення «відрядження», де вказати назване в запитанні обмеження, а саме: службова поїздка на відстань до 400 км від місця роботи (офісу) [можна вказати і адресу офіса], не вважається відрядженням, якщо працівник встигає повернутися до місця роботи протягом тієї ж доби, коли відбулося вибуття в поїздку».

Головне – це чітко й детально прописати у внутрішньому положенні про службові відрядження, а також визначити як це фіксуватиметься (радимо використовувати маршрутні листи із роздруківками маршруту з GPS-навігатора – це буде більш об’єктивним доказом того, що працівник не зловживав і не склав подорожній лист без відсутності факту службової поїздки). Лише в цьому випадку Ви зможете відстояти прийняте рішення при податковій перевірці.

Раді допомогти, звертайтесь ще