Заголовок тимчасово відсутній

щодо першого та другого питань

Ви, як роботодавець за сумісництвом, приймаєте рішення про оплату перших п’яти днів непрацездатності, при цьому ЩОДО ШОСТОГО ДНЯ Ви НЕ РОБИТЕ ЖОДНИХ ВІДМОВ, АДЖЕ ЦЕ ПРЯМА НОРМА ЗАКОНОДАВСТВА, яка передбачає, що за сумісництвом за рахунок Пенсійного фонду, якщо була вже оплата за основним місцем роботи, жодних призначень здійснюватися не треба і не можна.

Детально це питання висвітлив лектор Тимур Алієв «Лікарняні суміснику: підстави для виплати та відмови» 👉 7eminar.ua/events/2943/5413 За п.1 ст.22 страхова виплата у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначається та здійснюється за основним місцем роботи (діяльності).

Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) АБО за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому КМУ (див. ЗУ №1105 👉 zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 ). На думку ПФУ документальним підтвердженням не реалізації права застрахованої особи на страхову виплату у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за основним місцем роботи буде вмотивоване рішення страхувальника або уповноважених ним осіб про відмову в оплаті лікарняного. Який же це документ – не уточнено