Ризики звільнення та бронювання військовослужбовців у вихідні дні

Звільняти, анулювати бронювання, приймати на роботу і подавати на бронювання у вихідний день можна, пряма заборона відсутня, але є практичні ризики, пов’язані з обов’язковими діями роботодавця в день звільнення, строками повідомлень до контролюючих органів і технічними обмеженнями електронних сервісів.

Обґрунтування

1. Звільнення у вихідний день дозволене, але складно виконати всі обов’язки. У трудовому законодавстві немає вимоги звільняти тільки в робочий день, дата звільнення може припадати на суботу, неділю чи свято, і саме ця дата вважається останнім днем трудових відносин, що випливає з загальних норм КЗпП та підходу Інструкції про трудові книжки (п. 2.27, затверджена наказом від 29.07.1993 № 58, посилання: Інструкція № 58). Водночас у день звільнення роботодавець повинен видати наказ, передати трудову книжку (якщо зберігається у нього), видати письмове повідомлення про суми при звільненні і провести повний розрахунок відповідно до статей 47 і 116 КЗпП (ст. 47 КЗпП), тому якщо цей день вихідний, виникає ризик фактично не виконати ці дії вчасно.

2. Як зменшують ризики при звільненні у вихідний. На практиці наказ, видачу документів і виплат зазвичай роблять в останній робочий день перед вихідним, зазначаючи в наказі саме вихідну дату звільнення, що відповідає вимогам статей 47 і 116 КЗпП щодо своєчасного розрахунку. Якщо працівник у день звільнення не працював, норма про розрахунок допускає виплату не пізніше наступного дня після пред’явлення ним вимоги, але це вже конфліктний сценарій і підвищує ризики спору за затримку виплат.

3. Прийняття на роботу у вихідний день також дозволене. Закон не вимагає, щоб трудові відносини починалися лише в робочий день, тож дата прийняття може бути і вихідною, головне — до фактичного допуску до роботи укласти трудовий договір, оформити наказ і подати повідомлення до ДПС. Вимогу щодо подання повідомлення «до початку роботи» встановлено постановою КМУ від 17.06.2015 № 413 (постанова КМУ № 413), а ч. 3 ст. 24 КЗпП забороняє допуск до роботи без наказу і такого повідомлення. Ризик тут суто технічний: щоб не порушити вимоги, усі документи і повідомлення потрібно зробити заздалегідь (наприклад, у п’ятницю перед вихідним).

4. Анулювання та оформлення бронювання у вихідний день юридично можливе, але є технічні й процедурні ризики. Порядок бронювання, затверджений постановою КМУ від 27.01.2023 № 76 (постанова КМУ № 76), не встановлює заборони на анулювання чи оформлення броні за календарними днями тижня. Водночас для анулювання через «Дію» діє обмеження «не частіше ніж 1 раз на 5 днів» для однієї заявки, у яку можна включати кількох працівників, тому помилкове або невдале анулювання у вихідний блокує можливість подати нову заявку протягом 5 днів. Додатковий ризик — якщо спочатку звільнити працівника і подати оперативні відомості до ПФУ, система може автоматично анулювати бронь, і ви вже не зможете керувати цим процесом через «Дію», а при збоях автоматичного анулювання доведеться звертатися до ТЦК.

5. Поєднання звільнення, прийняття й бронювання у вихідний потребує попереднього планування. Оскільки під час воєнного стану норми ст. 71 КЗпП щодо заборони роботи у вихідні не застосовуються, залучення до роботи у вихідні спрощене (ст. 6 Закону № 2136-IX), але обов’язки за статтями 47 і 116 КЗпП щодо оформлення і розрахунку діють у загальному порядку. Ризики виникають тоді,

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?