У період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД, не вважаються стаціонарними джерелами забруднення. Тому суб'єкт господарювання, який використовує такі установки (без інших об'єктів оподаткування екологічним податком), не зобов'язаний подавати ні податкову декларацію з екологічного податку, ні заяву про відсутність об'єктів обчислення цього податку

Не є платником екологічного податку, суб’єкт господарювання, якщо «гній» зберігається у спеціально відведених для цього місцях, на які отримано відповідні дозволи, а також він оприбуткований, як вторинна сировина. За інших умов, СГ, який займається виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом продукції тваринництва та птахівництва і під час своєї діяльності утворює гній, є платником екологічного податку

Суб’єкти господарювання, зокрема, новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку, не повинні подавати до відповідних органів ДПС заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів та подавати податкові декларації екологічного податку

Платниками екологічного податку є різні суб’єкти господарювання, бюджетні установи, громадські та інші організації, а також постійні представництва нерезидентів, якщо їх діяльність на території України спричиняє погіршення екологічної ситуації, зокрема шляхом викиду забруднюючих речовин в атмосферу, чи скиду у водні об’єкти

Податківці пояснили, що саме, відповідно до норм Податкового кодексу України, є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком

Щодо автономних систем опалення (котлів), то платником екологічного податку є орендодавець (юридична або фізична особа), який є власником такого обладнання. Якщо ж фізична особа не є суб’єктом господарювання, то вона не є платником податку, навіть якщо здає в оренду будівлю з автономним опаленням. Орендарі будівлі, що використовують котли для опалення, можуть бути платниками податку, якщо уклали угоди на постачання палива для цих систем

Суб’єкт господарювання, що тимчасово розміщує небезпечні відходи (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) і не обліковує такі відходи, як вторинна сировина, незалежно від наявності відповідного дозволу, подає першу декларацію з екологічного податку за квартал, у якому вперше відбулося розміщення відходів

Відповідно до норм Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування екологічним податком є обсяги забруднюючих речовин, які скидаються у водні об'єкти, без врахування початкового складу води. Пункт 249.5 ПКУ визначає методику обчислення податку на основі фактичних скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти

Платник екологічного податку, який не має дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, самостійно визначає обсяги викидів та ставки податку. При цьому, до нього застосовуються штрафи лише у разі коли дані перевірки свідчать про заниження податкового зобов’язання в результаті невірно застосованої ставки екологічного податку

Перелік чинних нормативно-правових актів у сфері визначення класу небезпеки відходів, що розміщуються для коректної сплати екологічного податку