Виплата грошової компенсації за невикористані дні відпустки передбачена ст. 24 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон №504) та ст. 83 Кодекс законів про працю України. Так, при звільненні компенсації в обов’язковому порядку підлягають тільки два види відпусток.
Щорічна відпустка. Згідно зі ст. 4 Закону №504 до щорічних відпусток належать:
- основна відпустка (ст. 6 Закону №504);
- додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону №504);
- додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 Закону №504);
- інші додаткові відпустки, передбачені законодавством, до таких належать, зокрема, додаткова щорічна відпустка за стаж в органах місцевого самоврядування та відпустка за стаж державної служби.
Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, тобто це так звана відпустка «на дітей», яка надається відповідно до ст. 19 Закону №504.
Всі інші відпустки при звільненні не компенсуються.
Втім, перед звільненням працівник може використати такі відпустки, скориставшись нормою ст. 3 Закону №504 (лист Мінекономіки від 26.12.2019 №1987/0/76-19). Проте, якщо працівника звільняють за порушення трудової дисципліни, він не може скористатися правом на відпустку перед розірванням трудового договору.
Джерело: Держпраці
