Працівник (позивач) звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати факт вчинення директором мобінгу (цькування) стосовно позивача, що полягає у:
поширенні недостовірної інформації про працівника та перешкоджанні виконанню трудових функцій заступника директора виробництва ТОВ.
Також позивач просив зобов'язати директора припинити мобінг (цькування).
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у рішенні від 29.02.2024 у справі №932/9202/23 проаналізував приписи ст. 22 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та вказав на таке.
КЗпП визначено такі способи захисту прав працівників від мобінгу:
- визнання таких фактів та їх усунення;
- відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок таких дій та/або бездіяльності.
При незаконному звільненні способом захисту прав працівника є поновлення на роботі та виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
На день вирішення спору, позивача звільнено з роботи. Зі свого боку, відсутність трудових відносин виключає можливість мобінгу. Вимога про визнання фактів цькування не спроможна поновити права позивача чи гарантувати йому можливість отримання відповідного відшкодування.
Встановлення ж факту цькування заради преюдиції, зокрема у спорі про поновлення його на роботі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є недопустимим.
Виключене є підставою для відмови у задоволенні позову.
Зокрема, на підтвердження факту цькування позивачем не надано доказів, за винятком показань свідків, які не є конкретними та суперечать показанням свідків допитаних за клопотанням відповідача.
З аналізу усіх показань свідків і розмови позивача на аудіозаписах вбачається наявність конфлікту між сторонами, зокрема, розмов на підвищених тонах, взаємних образ. Проте, поведінку директора, на думку суду, не можна визначити, як психологічний чи економічний тиск на позивача.
Отже, оскільки позивач на виконання свого процесуального обов'язку не надав належних і неспростовних доводів на підтвердження своєї позиції, а також з огляду на те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли своє підтвердження на судовому засіданні, суд прийняв рішення про відмову у задоволенні позову за його недоведеністю.
Разом із тим, Дніпровський апеляційний суд у постанові від 04.06.2024 у цій справі №932/9202/23 змінив мотивувальну частину рішення суду першої інстанції.
Так, апеляційний суд вказав на таке.
Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду.
Згідно з частиною 2 ст. 173 КЗпП, у разі ушкодження здоров`я працівника, причиною якого став мобінг (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, заподіяна шкода відшкодовується у розмірі понесених витрат на лікування.
Враховуючи наведені вище норми, безпідставними є обґрунтування місцевого суду, що заявлені у даній справі вимоги про визнання фактів мобінгу (цькування) та їх усунення є неналежним способом захисту.
Більше того, позов працівника був пред`явлений 10.10.2022 року, що підтверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції місцевого суду на першому аркуші позовної заяви, тобто у період перебування позивача в трудових відносинах з відповідачем та значно раніше звільнення позивача - 29.01.2024.
У зв`язку з цим, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.
Джерело: постанова Дніпровського апеляційного суду від 04.06.2024 у справі №932/9202/23
Калькулятор розрахунку Штрафу за порушення законодавства про працю – це простий та зручний сервіс, де Ви обираєте самостійно правопорушення, а він генерує розмір штрафу із зазначенням норми законодавства. А також підбере пораду, як уникнути відповідальності.