Доплати і надбавки працівникам: підстави і порядок запровадження

Надбавки та доплати до тарифних ставок: нормативно-правові акти

Надбавки до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) – це виплати понад основну зарплату за виконання посадових обов’язків у робочий час, які враховують особисті досягнення у праці та кваліфікаційному вдосконаленні. Надбавки можуть бути тільки персональними.

Доплати до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) – це виплати понад основну зарплату за виконання посадових обов’язків у робочий час, які враховують додаткову роботу, а також умови та режими праці. Доплати можуть бути персональними (за виконання працівником додаткових робіт, які виходять за межі його прямих обов’язків) і встановленими для певного кола працівників залежно від загальних умов і режимів роботи. До цих доплат не належать виплати у випадках збереження середньої зарплати і за певні умови роботи (наприклад, оплата за роботу у вихідний день за ст. 72 КЗпП, у святкові та неробочі дні – за ст. 107 КЗпП, за надурочні роботи – за ст. 106 КЗпП).

В КЗпП передбачено такі доплати:

1. за роботу в небезпечних і шкідливих умовах праці (ст. 100 КЗпП);
2. за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників (ст. 105 КЗпП);
3. за роботу в нічний час (ст. 108 КЗпП).

В Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5 (далі – Інструкція №5) у складі фонду додаткової зарплати передбачені:

1. надбавки і доплати до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) у розмірах, передбачених чинним законодавством (пп. 2.2.1 Інструкції №5);
2. премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, які мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування (крім сум, зазначених у пп. 2.3.2) (пп. 2.2.2 Інструкції №5).

Відповідно до пп. 2.2.1 Інструкції №5 до надбавок і доплат у розмірах, передбачених чинним законодавством, включено надані, зокрема, за:

1. суміщення професій (посад);
2. розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт;
3. виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника;
4. роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці;
5. інтенсивність праці;
6. роботу в нічний час;
7. керівництво бригадою;
8. високу професійну майстерність;
9. класність водіям (машиністам) транспортних засобів;
10. високі досягнення у праці;
11. виконання особливо важливої роботи на визначений строк;
12. знання і застосування у роботі іноземної мови;
13. допуск до державної таємниці;
14. персональні звання службових осіб;
15. науковий ступінь;
16. нормативний час пересування у шахті (руднику) від ствола до місця роботи і назад працівників, постійно зайнятих на підземних роботах;
17. роботу на територіях радіоактивного забруднення;
18. інші надбавки і доплати, передбачені чинним законодавством, включаючи доплату до розміру мінімальної зарплати.

Розглянемо особливості запровадження окремих видів доплат.

Доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника

Працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) чи обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника (ст. 105 КЗпП).

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі (ч. 2 ст.105 КЗпП).

Доплату за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюють зазвичай у межах однієї категорії посад й обов'язково визначають у наказі, який саме обсяг додаткових обов'язків виконуватиме працівник за посадою тимчасово відсутнього працівника.

Рішення про конкретний розмір доплати приймає роботодавець залежно від складності, характеру, обсягу виконуваних робіт, витрат основного робочого часу.

У наказі про встановлення доплати потрібно чітко визначити, який обсяг додаткової роботи (обов'язків) має виконувати працівник.

Доплати можна встановлювати декільком працівникам у межах економії за тарифною ставкою (окладом) – до 100% тарифної ставки (окладу, посадового окладу тимчасово відсутнього працівника.

В колективному договорі може бути визначено лише порядок установлення доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника та граничний її розмір, а конкретний розмір доплати зазначається в наказі про призначення цієї доплати залежно від обсягу виконуваних робіт (обов'язків).

Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити питання встановлення розміру доплат з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а якщо його немає – з іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом.

З урахуванням зазначеного доручення додаткової роботи (виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника) може відбуватись лише за погодженням з працівником та оформлюватися відповідним наказом по підприємству, установі, організації.

Виконання службових обов'язків за більш відповідальною посадою, коли це пов'язане з розпорядчими функціями, працівником, який працює на тому ж підприємстві, в установі, організації, – є тимчасовим замісництвом (лист Мінекономіки від 14.08.2020 №3512-06/50540-01).

Доплати за роботу у вечірній та нічний час

Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку (ст. 54 КЗпП).

Роботодавець зобов'язаний до початку роботи поінформувати працівника, зокрема, про правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку (п. 5 ч. 1 ст. 29 КЗпП).

Якщо роботу в нічний час запроваджують для працівника вже у процесі його трудової діяльності, то слід урахувати, що в такому разі йдеться про зміну істотних умов праці (ч. 3 ст. 32 КЗпП). Тобто про зміну режиму роботи працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці. В період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці, передбачену ч. 3 ст. 32 КЗпП, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов (ч. 2 ст. 3 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

На практиці можливі три види доплат за роботу у вечірній і нічний час з такими особливостями їх застосування:

1. за нічні години роботи;
2. за вечірні години роботи;
3. за роботу у вечірній і нічний час.

Встановлення цих доплат регламентовано у ст. 54 і ст. 108 КЗпП:

1. нічним вважається час роботи з 10 години вечора до 6 години ранку;
2. робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, який встановлюється Генеральною угодою, галузевою (регіональною) угодою та колдоговором, але не менше 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Доплату за нічний час проводиться за підсумками кожного місяця, незалежно від облікового періоду.

Доплату здійснюють на підставі даних щодо кількості відпрацьованих нічних годин, які вказано в табелі обліку робочого часу.

У Табелі обліку використання робочого часу нічні години роботи вказують із буквеним кодом «РН» або цифровим кодом «04».

Наприклад, якщо зміна триває з 18:00 до 06:00 із двома перервами (з 22:00 до 23:00 та з 03:00 до 04:00), то в табелі буде вказано нічні години через дріб (4/6) та додано окремий буквений код «РН» («Р / РН»). Це забезпечить дотримання роботодавцем умов щодо особливих умов оплати праці, які визначено в ст. 108 КЗпП.

Якщо колективний договір не укладено, то розмір доплати може бути вказано в положенні про оплату праці (див. лист Мінсоцполітики від 18.08.2017 №1537/0/102-17).

Доплати за роботу у вечірній час визначені Генеральною і галузевими (регіональними) угодами. 

У додатку 3 до Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019 – 2021 роки передбачено:

1. доплати за роботу у вечірній час з 18 до 22 години (у разі багатозмінного режиму роботи) у розмірі 20% годинної тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за кожну годину роботи в такий час;
2. доплати за роботу в нічний час у розмірі 35% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи у цей час.

Здійснювати оплату за роботу в нічний час нижче 20% або взагалі не оплачувати роботу в нічний час заборонено. За порушення мінімальних трудових гарантій, до яких належить оплата за роботу в нічний час, передбачений штраф у розмірі 2 мінімальних заробітних плат за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення (абзац 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП). 

Якщо на підприємство поширюється Генеральна угода, то нею передбачено розмір доплати за роботу в нічний час – 35% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час.

Інші розміри доплати за роботу в нічний час встановлені для деяких працівників бюджетної сфери. А саме: доплата за роботу в нічний час (за кожну годину роботи) складає:

1. працівникам з оплатою за ЄТС – до 40% (якщо законодавством не встановлений більший розмір) посадового окладу (ставки зарплати) (п.п. «б» п.п. 3 п. 3 Постанови КМУ від 30.08.2020 №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»);
2. працівникам закладів освіти – 40% посадового окладу (ставки зарплати) (п.п. «б» п.п. 3 п. 4 Наказу Міносвіти від 26.09.2005 №557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ»);
3. працівникам закладів охорони (у тому числі водіям санітарних автомобілів, які є в штаті автотранспортних підприємств та інших організацій) здоров’я, які залучаються до роботи в нічний час, – 35% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час. А працівникам, зайнятим наданням екстреної, швидкої та невідкладної меддопомоги (у тому числі водіям санітарних автомобілів швидкої, невідкладної медичної допомоги, у штаті автотранспортних підприємств та інших організацій), а також тим, хто працює у відділеннях (палатах) анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених дітей, у пологових (акушерських) відділеннях, – 50 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) (п.п. 3.2.1 та 3.2.2 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 № 308/519).

Висновки

1. Надбавки до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) – це виплати понад основну зарплату за виконання посадових обов’язків у робочий час, які враховують особисті досягнення у праці та кваліфікаційному вдосконаленні. Натомість доплати до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) враховують додаткову роботу, а також умови та режими праці.
2. Перелік доплат і надбавок нормативно не затверджений. Тому конкретні види і розміри доплат і надбавок підприємства визначають самостійно виходячи із своїх фінансових можливостей і виробничої необхідності.
3. Не є доплатами до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) виплати у випадках збереження середньої зарплати і за певні умови роботи (наприклад, оплата за роботу у вихідний день, у святкові та неробочі дні, за надурочні роботи).

Джерело: 7eminar

Шаблони та зразки документів:

Наказ про встановлення доплати за інтенсивність праці

Наказ про встановлення доплати за високу професійну майстерність

Наказ про встановлення доплати за збільшення обсягу робіт

Табель обліку робочого часу