Фізична особа може бути оголошена померлою виключно на підставі рішення суду. Так, відповідно до ст. 46 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс) фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо:
- у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років;
- пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців;
- є можливість вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня завершення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Згідно зі ст. 47 Кодексу правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Однак спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п’яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв’язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
Якщо виявиться, що фізична особа, яка була оголошена померлою, є живою, це потягне за собою певні правові наслідки, визначені у ст. 48 Кодексу.
Відповідно до цієї статті якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з’явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
Статтею 309 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд призначає справу до слухання за участю фізичної особи, яка була оголошена померлою, заявника та інших заінтересованих осіб. Тобто особиста присутність цієї особи на судовому засіданні є обов’язковою.
Копію рішення суд надсилає відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для анулювання актового запису про смерть.
Згідно з положеннями ст. 48 Кодексу незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю (передбачена ст. 344 Кодексу), а також грошей та цінних паперів на пред’явника.
Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов’язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива.
У разі неможливості повернути майно в натурі відшкодовується вартість цього майна.
Якщо майно перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.
Джерело: Мін’юст