Трудовий договір та цивільно-правовий договір: відмінності

Тут немає роботодавців і працівників. Є підрядник (виконавець), який зобов’язується виконати певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її.

Замовник і виконавець – будь-які юридичні або фізичні особи

Укладають відповідно до глав 61 і 63 Цивільного кодексу України (ЦКУ).

На них не поширюється дія трудового законодавства

Процес роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.

Тобто трудовий договір визначає саме трудову функцію, процес її здійснення.

При цьому трудова функція працівника, як правило, не передбачає будь-якого кінцевого результату, за винятком строкових трудових договорів, що укладають із особами для виконання певної роботи у випадках, коли трудові відносини не можна встановити на невизначений строк (ст. 23 КЗпП) 

Кінцевий результат роботи або послуги, який можна виміряти.

На замітку! Зазвичай такий договір укладають для виконання разових, а не систематичних робіт.

Важливим є результат роботи, а не спосіб його досягнення. Тому у договорі визначають:

• конкретний вид роботи (послуги);
• ціну або порядок її визначення;
• строк виконання роботи або послуги

Може бути:

• безстроковим, що укладають на невизначений строк;
• строковим, що укладають на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;
• таким, що укладають на час виконання певної роботи (ст. 23 КЗпП)

Строковий.

Не може бути безстроковим. У ньому обов’язково встановлюють строки виконання роботи або її окремих етапів (ст. 846, 905 ЦКУ)

Зарплата – не менше мінімальної, щонайменше двічі на місяць.

Зокрема, зарплату виплачують регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів (ст. 115 КЗпП).

Роботодавці мають обов’язково дотримувати норм і гарантій оплати праці, визначених законодавством:

• мінімального розміру заробітної плати (далі – МЗП);
• доплат за роботу в надурочний час, у святкові та неробочі дні, у нічний час;
• оплати часу простою не з вини працівника;
• гарантій для працівників на оплату відпусток, за час виконання державних обов’язків, для тих, кого направляють на медогляди до медичних установ тощо

Винагорода – визначають у договорі, не залежить від МЗП.

Важливо! Розмір винагороди й термін оплати визначає угода сторін, а не законодавство.

У договорі ЦПХ установлюють конкретну ціну саме за виконані роботи, надані послуги або спосіб її визначення та порядок виплати грошових коштів виконавцю (ст. 843, 903 ЦКУ).

При цьому ЦКУ не встановлює жодних гарантій щодо мінімального розміру, регулярності виплати таких коштів або щодо їх збереження на час відпусток або в інших випадках

Працівник виконує роботу згідно з посадовими обов’язками, підпорядковується правилам внутрішнього розпорядку (далі – ПВТР) та має дотримуватися трудової дисципліни (ст. 139–152 КЗпП). Роботодавець контролює процес виконання працівником своїх обов’язків.

Працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством (ст. 30 КЗпП) 

Виконавець керується умовами договору, самостійно організовує процес виконання договору. При цьому він не зобов’язаний підкорятися ПВТР і трудовій дисципліні.

Увага! Обидві сторони – незалежні й рівноправні. Замовник не має піклуватися про умови праці, надавати робоче місце й обладнання, оплачувати лікарняні. Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її вчасне виконання.

У випадках, установлених договором, виконавець має право покласти виконання договору на інших осіб, залишаючись відповідальним перед замовником за результат їх роботи (ст. 528, 838, 902 ЦКУ)

Лікарняні, допомога з безробіття, відпустки, вихідні, завчасне попередження про звільнення тощо.

За трудовим договором особа набуває прав, наданих лише працівникам. Це, наприклад, право на відпочинок, на здорові та безпечні умови праці, на участь в управлінні підприємством, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування, на звернення до суду для вирішення трудового спору тощо.

У трудових відносинах за ст. 29 КЗпП на роботодавця покладено низку обов’язків стосовно працівника, що підлягають виконанню незалежно від змісту трудового договору. Наприклад, до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов’язаний ознайомити працівника з ПВТР та колективним договором, визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами.

Роботодавець зобов’язаний забезпечити працівника безпечними і нешкідливими умовами праці.

Роботодавець має відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним із виконанням трудових обов’язків (ст. 153, 173 КЗпП)

Не передбачені.

Керуючись принципом свободи договору сторони вільно укладають договір і визначають його умови з урахуванням вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 3, 6, 627 ЦКУ).

Усі права та обов’язки сторін вони встановлюють у договорі.

Замовник не зобов’язаний забезпечувати виконавця робочим місцем, необхідними для роботи засобами, належними та безпечними умовами праці. Виконавець виконує свої обов’язки за договором на власний ризик, власними силами та на власний розсуд.

Жодних гарантій із охорони праці під час укладення ЦПД законодавство не передбачає

За порушення трудової дисципліни передбачена дисциплінарна відповідальність (ст. 147 КЗпП).

Працівники також несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків (ст. 130 КЗпП)