Як реагувати на запити ДПС про надання інформації 

Державна податкова служба, крім зовнішніх способів отримання інформації (фінансові організації, фінмоніторинг, рішення суду для розкриття банківської таємниці), може знаходити інформацію самостійно. Зокрема, в неї для цього є два інструменти. Стаття 20.1.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачає, що ДПС має право запросити будь-якого платника податків, фізичну особу, юридичну особу, фізичну особу підприємця для надання пояснень щодо сплати податків, дотримання податкового законодавства і т.п.

Крім того, стаття 73.3 ПКУ передбачає можливість направлення інформаційного запиту про надання інформації та прохання надати пояснення щодо того, чим займаєтеся платник податку. І в такому випадку, ДПС на основі пояснення може на основі інформації трактувати дані так, як їй зручно.

Варто знати, що інформаційні запити не є документальними перевірками. Вимоги на кшталт «Надайте виписку з банку, накладні, первинні документи, поясніть, що продаєте» не є підставою для негайного надання відповіді. Тобто, бездумно передавати інформацію податковій не варто, треба дуже ретельно перевіряти яка інформація передається.

Як варіант, можна делікатно постаратися запевнити, що немає порушень податкового законодавства і підстав для надання документів немає, оскільки це не документальна перевірка.

Звичайно, тут є страх бухгалтера, що ДПС у відповідь призначать документальну податкову перевірку. Але тут варто розуміти, що, якщо в податківців є реальна інформація проти платника, вони все одно призначать документальну податкову перевірку. Якщо в них реальної інформації немає і вони не змогли по такому інформаційному запиту отримати підстави, на яких призначити документальну податкову перевірку, вони й так її не призначать.

Тому насправді такий інформаційний запит – не безвихідна ситуація. Просто з інформаційними запитами треба бути акуратними та не говорити зайвого, а повідомляти те, що буде на користь.

Не надати взагалі нічого, ігнорувати – можна собі нашкодити. Згідно ст. 121.2 ПКУ ненадання інформації на інформаційний запит податкової карається штрафом в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, тобто 40,000 грн. Тому просто не надати відповідь на запит, а ігнорувати лист, сподіватися, що все буде добре – це теж не вихід.

Якщо є можливість, надаючи відповідь ДПС, варто долучити якісь документи, які не нашкодять платнику податку. Тобто з інформаційними запитами треба бути акуратними, не пропускати їх, не ігнорувати їх, а готувати на них грамотні відповіді.

Статті на тему:

Запити від податківців: як реагувати та чи відповідати

Недопуск до податкової перевірки: правила та ризики

Законні способи відтермінувати / затримати перевірку ДПС

Запит ДПС щодо вже перевіреного періоду: як захиститися

Онлайн-продажі під контролем ДПС: нові підстави і інструменти для перевірки