Компенсація витрат на заряджання електромобіля: облік та нарахування ЄСВ

Оскільки авто не перебуває в оренді чи позичці, уся сума компенсації (як за знос/користування, так і за зарядку) визнається додатковим благом працівника й оподатковується ПДФО за ставкою 18% та ВЗ 5%. Витрати списуються на рахунки 92 або 93 (залежно від напряму поїздок) через субрахунок 663. На компенсацію за використання авто ЄСВ не нараховується, проте щодо частини компенсації за зарядку у ДПС є фіскальний ризик донарахування ЄСВ 22%.

Якщо з працівником не укладено договір оренди чи позички, транспортний засіб залишається в його виключному приватному володінні. Відповідно до пп. «а» та «г» пп. 164.2.17 ПКУ будь-яка грошова компенсація за використання власного авто та відшкодування понесених працівником витрат на заряджання розглядається як додаткове благо працівника. Виплата оподатковується ПДФО за ставкою 18% (п. 167.1 ПКУ) та ВЗ за ставкою 5%. Оскільки виплата здійснюється в грошовій формі, «натуральний» коефіцієнт за п. 164.5 ПКУ не застосовується. У Додатку 4ДФ Податкового розрахунку сума доходу відображається з ознакою «126» (додаткове благо).
Щодо компенсації за використання автомобіля- ЄСВ не нараховується незалежно від регулярності виплати. Відповідно до п. 11 розд. I Переліку № 1170 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1170-2010-%D0%BF#Text та п. 3.22 Інструкції зі статистики заробітної плати № 5 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0114-04#Text, компенсація працівникам за використання для потреб виробництва особистого транспорту не належить до фонду оплати праці та звільнена від нарахування єдиного внеску.
Щодо компенсації витрат на заряджання (електроенергію)- тут існує правова колізія. ДПС наполягає, що відшкодування палива чи енергії на авто без договору оренди/позички є індивідуальною виплатою (пп. 2.3.4 Інструкції № 5), а отже, входить до фонду оплати праці та обкладається ЄСВ за ставкою 22%. Тому безпечний варіант- або встановити єдину суму компенсації «за використання автомобіля» без виділення зарядки окремим рядком (тоді працює п. 11 Переліку № 1170), або отримати індивідуальну податкову консультацію (ІПК).
Щоб обґрунтувати господарську мету поїздок і захистити витрати підприємства, необхідні:

Витрати визнаються за правилами НП(С)БО 16 «Витрати» залежно від функціональних обов'язків працівника:

Рахунок 92 «Адміністративні витрати» - якщо авто використовує директор, юрист, бухгалтер чи інший управлінський персонал;
Рахунок 93 «Витрати на збут» - якщо поїздки пов'язані з доставкою товару, клієнтським сервісом, роботою менеджерів з продажу тощо;
Рахунок 23 або 91 - якщо поїздки безпосередньо обслуговують виробництво.

Раді допомогти, звертайтесь ще!