Часткова виплата зарплати: можливі наслідки для підприємства

Виплата зарплати 1–2 жовтня замість 30 вересня формально є порушенням установлених на підприємстві строків виплати зарплати, тому при перевірці це можуть кваліфікувати як порушення трудового законодавства і теоретично притягнути керівника до відповідальності, але за одноразову коротку затримку ризик реального штрафу невисокий.

Обґрунтування

1. Порушено саме встановлені на підприємстві строки. Зарплата має виплачуватися регулярно, не рідше двох разів на місяць, у строки, визначені локальним актом роботодавця, але не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який вона нарахована, і з інтервалом між виплатами не більше 16 днів відповідно до ст. 115 КЗпП та ст. 24 Закону №108/95-ВР. Ви встановили кінцеву дату другої виплати як 30 (31) число, отже, виплата 1–2 жовтня є порушенням встановленого строку, навіть якщо вона відбулася в межах «7 днів після періоду».

2. Часткова виплата в строк і повне погашення наступного дня – це все одно затримка. Закон не передбачає «допустимого» мінімального строку затримки, тому навіть доба затримки належної працівнику суми вважається порушенням, що прямо підтверджується практикою застосування ст. 24 Закону №108/95-ВР. Фінансова нестача на рахунку не є законною підставою для перенесення строків виплати зарплати.

3. Фінансова відповідальність підприємства можлива, але при такій короткій затримці малоймовірна. За порушення строків виплати зарплати роботодавцю може бути застосовано штраф за ст. 265 КЗпП як за «порушення інших вимог трудового законодавства» у розмірі однієї мінімальної зарплати, а при затримці більше місяця – у трикратному розмірі МЗП; однак за затримку на 1–2 дні в практиці та з огляду на незначний строк ймовірність накладення штрафу невелика, хоча формально він можливий.

4. Особиста відповідальність керівника також передбачена, але не є автоматичною. На керівника можуть накласти адміністративний штраф за порушення строків виплати зарплати за ст. 41 КУпАП, а Указ № 333/96 покладає на керівників персональну відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати. Водночас для адмінштрафу потрібні матеріали перевірки і протокол, а для разового одноденного порушення ймовірність притягнення на практиці невисока.

5. Воєнний стан не звільняє від відповідальності при звичайних фінансових труднощах. Роботодавець звільняється від відповідальності за несвоєчасну виплату зарплати тільки якщо доведе, що порушення сталося безпосередньо внаслідок бойових дій або інших обставин непереборної сили за Законом №2136-IX, тоді як просто брак коштів, відсутність замовлень чи касові розриви вважаються звичайним господарським ризиком і не є підставою для звільнення від відповідальності.

Тож ваша схема виплати за вересень формально є порушенням строків, і його краще розцінювати як ризик, який слід по можливості не повторювати.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?