Фіскалізація гарантійного платежу: нюанси при торгівлі товаром

У ситуації 1 гарантійний платіж у продавця є доходом (не як виручка від реалізації товару), і обов’язку фіскалізувати його через РРО/ПРРО немає, якщо оплата надходила банківським переказом на рахунок IBAN; у ситуації 2 дії продавця щодо віднесення гарантійного платежу до передоплати й фіскалізація під час остаточного розрахунку відповідають вимогам, за умови правильного відображення авансу в чеку.

Обґрунтування

1. Коли платіж стає розрахунковою операцією для РРО/ПРРО. Розрахунковими є операції з приймання готівки, платіжних карток тощо за місцем реалізації товарів, а також оформлення розрахункових документів при оплаті товару банківською карткою або поверненні коштів покупцю, зокрема при дистанційній торгівлі через Інтернет, де продавець зобов’язаний надати фіскальний чек на повну суму операції при отриманні товару покупцем згідно зі статтею 3 Закону №265/95-ВР. При цьому операція простого банківського переказу коштів із рахунку на рахунок (IBAN) за межами каси/платіжного сервісу, які приймають готівку чи картки від покупця, є банківською операцією, для якої Закон №265 дозволяє не застосовувати РРО.

2. Ситуація 1: відмова від товару, гарантійний платіж не повертається. Якщо 300 грн були перераховані покупцем безготівково на поточний рахунок продавця у форматі IBAN через банк, без участі платіжного сервісу, який приймає готівку або картку, то така операція не є розрахунковою у розумінні Закону №265 і не потребує фіскалізації через РРО/ПРРО, навіть якщо згодом товар не відвантажено, а кошти не повертаються. У бухобліку до моменту відмови сума логічно обліковується як заборгованість перед покупцем (аванс/забезпечення), а після остаточної відмови й прийняття рішення не повертати — як інший дохід від госпдіяльності, а питання ПДВ слід вирішувати за нормами ПКУ, які тут не наведені.

3. Ситуація 2: товар отримано, доплата 900 грн, гарантійний платіж стає передоплатою. Для РРО статус коштів як «гарантійний платіж» або «передоплата» не має значення, якщо вони фактично зараховуються в оплату товару. За підходом податкової, банківський переказ авансу на IBAN без одночасного відпуску товару не потребує РРО, але сума авансу має бути відображена у першому фіскальному чеку, який формується при відпуску товару або прийманні чергової оплати через РРО/ПРРО, тобто чек оформлюється на всю вартість товару із зазначенням суми передоплати та суми доплати; такий підхід узгоджується з позицією ДПС, викладеною щодо відображення авансу у фіскальному чеку в роз’ясненнях, що ґрунтуються на застосуванні Закону №265. Тому у ситуації 2 фіскалізація має відбутися в момент фактичного отримання товару покупцем та доплати 900 грн: формується чек на 1200 грн, у якому 300 грн відображаються як попередня оплата, 900 грн — як оплата при отриманні.

4. Правомірність моменту фіскалізації в обох ситуаціях. У першій ситуації, якщо гарантійний платіж був лише банківським переказом на IBAN і товар не відвантажувався, підстав для фіскалізації згідно з визначенням розрахункових операцій у статті 2 Закону №265 немає, оскільки не відбулося ні продажу, ні повернення коштів за товар. У другій ситуації фіскалізація саме при завершенні операції (відпуск товару + остаточний розрахунок) із відображенням попередньо отриманих 300 грн як часткової оплати в одному фіскальному чеку відповідає вимогам статті 3 Закону №265 щодо надання покупцю розрахункового документа на повну суму покупки при дистанційній торгівлі.

За наведених умов ключовим для РРО/ПРРО є спосіб надходження коштів і факт відпуску товару, а не те, як сторони називають платіж.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?