Передача бухгалтерії засновнику при звільненні працівників підприємства

Після звільнення директора й бухгалтера засновник може сам управляти підприємством і подавати звітність, але потрібно формально оформити це рішення, внести зміни до ЄДР, подати форму №1‑ОПП щодо нього та отримати новий КЕП; нульові ПДВ‑декларації й об’єднану звітність без показників можна не подавати, а річну декларацію з податку на прибуток і фінзвітність доцільно подавати навіть без діяльності.

Обґрунтування

1. Передання справ і звільнення працівників оформлюють актом та наказами.
   Бухгалтер передає справи (облікові регістри, звітність, договори, архів, залишки товару, інформацію про заборгованість) засновнику або іншій уповноваженій особі за актом приймання‑передання, який підписують той, хто передає, той, хто приймає, і затверджує керівник. Такий акт складають щонайменше у трьох примірниках, що підтверджує стан обліку на дату звільнення і фіксує відповідальність сторін за документи та інформацію.

2. Щоб засновник подавав звітність, його потрібно оформити як особу, що керує та відповідає за облік, і подати форму №1‑ОПП.
   У статуті має бути передбачено можливість управління засновником без трудового договору; його вносять у ЄДР як особу, що має право діяти від імені юрособи, після чого він отримує власний КЕП, а КЕП звільнених осіб скасовують. Юрособа подає заяву за формою №1‑ОПП з позначкою щодо особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, у 10‑денний строк із дати зміни такої особи відповідно до п. 66.4 Податкового кодексу України та п. 9.3 Порядку №1588.

3. Декларація з ПДВ: «нульову» можна не подавати, але за наявності оренди чи інших операцій її подавати потрібно.
   Якщо у звітному періоді немає об’єкта оподаткування і жодних показників для декларування (немає постачань, податкового кредиту, перехідного від’ємного значення), декларацію з ПДВ можна не подавати згідно з п. 49.2 Податкового кодексу України та п. 9 розд. III Порядку №21. У вашій ситуації є оренда складу, яка зазвичай формує податковий кредит, тому це вже показники для декларування й ПДВ‑декларації мають подаватися засновником як уповноваженою особою.

4. Податок на прибуток: юридично можливе ненадання, але практично річну нульову декларацію краще подавати.
   Обов’язок подавати декларацію з податку на прибуток виникає за наявності об’єкта оподаткування або показників, що підлягають декларуванню згідно з п. 49.2 ПКУ. Навіть без діяльності юрособа зобов’язана подавати річну фінансову звітність, зокрема щодо статутного капіталу та залишків активів, на підставі Закону №996‑XIV, і ця фінзвітність є додатком до декларації, тому річну декларацію з податку на прибуток доцільно подавати як мінімум «порожню» із прикладеною фінзвітністю.

5. Об’єднана звітність з ПДФО/ВЗ/ЄСВ подається лише за наявності виплат фізособам.
   Податковий розрахунок (об’єднана звітність) подається тільки за періоди, у яких було нараховано доходи фізособам і (або) нараховано ЄСВ, згідно з п. 1 розд. ІІ Порядку №4. Якщо всіх працівників звільнено й у наступних місяцях немає нарахувань заробітної плати чи інших виплат фізособам (у тому числі ФОП), «нульову» об’єднану звітність не подають.

6. Фінансова звітність подається щороку, навіть якщо діяльність «заморожена».
   Юридична особа повинна подавати річну фінансову звітність з відображенням наявних активів (товарних залишків, дебіторської заборгованості, грошових коштів) і зобов’язань відповідно до Закону №996‑XIV. Таку звітність спочатку подають окремо, а потім на її основі – декларацію з податку на прибуток за рік, навіть якщо фактичної діяльності протягом року не було.

У вашій ситуації оптимально оформити засновника як особу, що управляє та відповідає за облік (ЄДР + форма №1‑ОПП + новий КЕП), а потім він має подавати ПДВ‑декларації з реальними показниками, річну декларацію з податку на прибуток із фінзвітністю та утримуватися від «нульових» об’єднаних звітів за відсутності виплат фізособам.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?