Звітність з екологічного податку: джерела даних та обов'язковість

Декларацію з екологічного податку потрібно подавати, якщо ФОП здійснює викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами, незалежно від того, працює він на єдиному податку 2 групи чи на загальній системі. Для розрахунку використовують фактичну кількість спожитого палива та питомі показники викидів із дозволу на викиди, матеріалів інвентаризації або технічної документації обладнання.

Платниками податку за викиди в атмосферне повітря є суб’єкти господарювання, які здійснюють такі викиди стаціонарними джерелами забруднення (пп. 240.1.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text). У кафе такими джерелами можуть бути газові й твердопаливні котли для опалення або підігріву води, мангали, піци-печі та грилі на дровах чи деревному вугіллі, стаціонарно встановлені бензинові або дизельні генератори, власні стаціонарні резервуари для зберігання пального.

Якщо обладнання й опалення кафе повністю електричні або опалення централізоване, а інших стаціонарних джерел викидів немає, ФОП не є платником екологічного податку та не зобов’язаний подавати декларацію. Викиди від автомобілів також не оподатковуються, оскільки автомобілі належать до пересувних джерел забруднення.

Якщо ФОП раніше здійснював викиди, але з початку звітного року не планує їх здійснювати, він має подати до податкової заяву довільної форми про відсутність об’єкта оподаткування не пізніше граничного строку подання декларації за І квартал (п. 250.9 ПКУ). Якщо заяву не подано або протягом поточного року викиди вже були хоча б в одному кварталі, декларації потрібно подавати щокварталу до завершення року.

Об’єктом і базою оподаткування є фактичні обсяги забруднюючих речовин, які надходять в атмосферне повітря (пп. 242.1.1 ПКУ). Тому для заповнення декларації спочатку визначають кількість палива, фактично використаного за звітний квартал. Для газу це обсяг у кубічних метрах за актами приймання-передачі, документами постачання або розподілу газу чи показниками лічильника. Для дров, пелет, вугілля та пального для генератора використовують дані прибуткових накладних, касових чеків і актів списання на роботу обладнання — у тоннах або літрах залежно від виду палива.

Далі визначають перелік забруднюючих речовин і питомі показники їх викидів. Основними джерелами цих відомостей є дозвіл на викиди та матеріали інвентаризації викидів, підготовлені спеціалізованою екологічною організацією. У них зазначається кількість грамів або кілограмів кожної речовини, що утворюється під час спалювання одиниці відповідного палива. За відсутності дозволу показники розраховують за технічним паспортом котла чи пальника або державними галузевими методиками розрахунку викидів під час спалювання палива. Кількість фактично спожитого палива множать на відповідні питомі показники.

Для двоокису вуглецю (CO₂) діє окрема умова: суб’єкти, річні викиди яких не перевищують 500 тонн, не є платниками податку за викиди цієї речовини (п. 240.7 ПКУ). Водночас під час спалювання палива утворюються й інші речовини, зокрема оксиди азоту, оксид вуглецю та діоксид сірки. Щодо них такої пільги немає, тому податок нараховують і сплачують із першої тонни викидів.

Розрахунок за викиди в атмосферне повітря відображають у Додатку 1 до декларації. Суму податку визначають множенням фактичного обсягу викидів кожної речовини в тоннах на ставку податку за тонну, встановлену ст. 243 ПКУ.

Базовий звітний період — календарний квартал (п. 250.1 ПКУ). Декларацію подають протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу, а податок сплачують протягом 10 календарних днів після граничного строку її подання (пп. 250.2.1 ПКУ).

Звітують до контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення, тобто за адресою кафе. Якщо діяльність ведуть два окремо зареєстровані ФОП, декларацію подає той ФОП, на якого оформлено право володіння або користування відповідним обладнанням чи кафе.

Раді допомогти, звертайтесь ще!