Визначення резидентства та контрольовані операції між юрособами

Сама по собі восьмирічна проживання за кордоном не робить сина автоматично нерезидентом України, пов’язаність вашої компанії з естонською дуже ймовірна, а операції між ними будуть контрольованими лише за умови виконання вартісних критеріїв (дохід >150 млн грн і операції >10 млн грн) та визнання контрагента «особливим» нерезидентом.

Обґрунтування

1. Статус податкового резидента сина визначається за каскадом критеріїв, а не тільки за місцем проживання. За пп. 14.1.213 ПКУ фізособа є резидентом, якщо має місце проживання в Україні, а за наявності житла і за кордоном – якщо центр життєвих інтересів (сім’я, бізнес, економічні зв’язки) в Україні; якщо це не визначити, далі застосовують критерій 183 днів перебування, а в останню чергу – громадянство. Тому навіть за 8 років за кордоном людина може залишатися резидентом України, але це треба окремо аналізувати за фактичними обставинами (де сім’я, основний бізнес, де платяться податки).

2. Ймовірність визнання української та естонської компаній пов’язаними дуже висока. Пов’язаними є особи, між якими відносини можуть впливати на умови або результати діяльності, зокрема через контроль корпоративних прав, загального кінцевого бенефіціара та родинні зв’язки між власниками (пп. 14.1.159 ПКУ). Батьки й діти визнаються пов’язаними фізособами, а контролюючий орган може довести, що через них здійснюється фактичний спільний контроль за обома юрособами. За такої структури (батько – власник української, син – власник естонської) податкова має всі підстави розглядати компанії як пов’язані.

3. Економічна пов’язаність тут не спрацьовує, але вона не єдина підстава для пов’язаності. Економічна пов’язаність імпортера з нерезидентом виникає, якщо імпорт від одного нерезидента становить не менше 75% усіх імпортних закупівель і водночас такі закупівлі – не менше 50% усіх придбань (пп. 14.1.159 ПКУ). У вас частка імпорту від естонської фірми 60–70% (менше 75%), тому саме цей критерій не виконується. Проте достатньо юридичної/фактичної пов’язаності через батька і сина, щоб компанії все одно вважалися пов’язаними.

4. Операції будуть контрольованими лише за наявності і вартісних критеріїв, і «особливого» контрагента. Контрольованими є господарські операції з пов’язаними особами-нерезидентами тощо, якщо: 1) річний дохід української компанії за правилами бухобліку перевищує 150 млн грн; 2) обсяг операцій з конкретним нерезидентом за рік перевищує 10 млн грн; 3) операція впливає на об’єкт оподаткування (імпорт товарів – так) (ст. 39 ПКУ). Ви вже зазначили, що обсяг операцій >10 млн грн; якщо ваш річний дохід перевищить 150 млн грн і естонська компанія буде визнана пов’язаною, то імпортні операції стають контрольованими, що означає обов’язок звіту з ТЦУ і дотримання принципу «витягнутої руки».

У вашій ситуації ключове — формально перевірити статус резидентства сина та структуру володіння, а також прогнозний річний дохід української компанії від усієї діяльності.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?