Списання заборгованості перед акціонерами: нюанси та податкові наслідки

Списати заборгованість на 672 рахунку у 2026 році без звернення колишніх акціонерів можна лише після спливу строку позовної давності, який через зупинення у період карантину та воєнного стану ще не закінчився, тому правомірного списання у 2026 році немає; податкові наслідки як ПДФО та військовий збір при законному списанні боргу як кредиторської заборгованості не виникатимуть.

Обґрунтування

1. Строк позовної давності та неможливість списання у 2026 році.
   Загальна позовна давність за грошовими вимогами становить три роки згідно із ст. 257 ЦКУ. У 2020–2025 роках її перебіг було зупинено через карантин і воєнний стан, а відновлення відбулося лише з 04.09.2025 на підставі Закону №4434. Тому трирічний строк щодо вимог акціонерів починає повноцінно спливати з 04.09.2025, і його закінчення припаде орієнтовно на 2028 рік, отже у 2026 році підстав для списання через сплив позовної давності ще немає.

2. Відсутність інших підстав для припинення зобов’язання.
   Причини припинення зобов’язань визначені в гл. 50 ЦКУ. Закриття або зміна статусу власника (як у випадку з ФОП чи колишніми акціонерами) не є самостійною підставою припинення боргу. Аналогічні висновки зроблено щодо боргу перед колишнім ФОП: борг може бути припинено лише через прощення або сплив позовної давності, а до того часу кредиторська заборгованість на кшталт Кт 631 зберігається. За відсутності заяв боржника про прощення боргу та без закінчення строку давності списання залишків на 672 рахунку у 2026 році буде неправомірним.

3. Документальне оформлення і проводка при майбутньому списанні.
   Для списання після спливу позовної давності слід:

   1. провести інвентаризацію розрахунків з колишніми акціонерами;
   2. скласти бухгалтерську довідку з розрахунком строку давності;
   3. оформити рішення уповноваженого органу (наказ керівника, протокол зборів) про списання безнадійної кредиторської заборгованості.
      У обліку заборгованість за колишніми акціонерами, як і інша прострочена кредиторська заборгованість, списують у дохід, аналогічно до проведення Дт 631 Кт 717/719, наведеного для боргу перед фізособою; у вашому випадку це буде Дт 672 Кт 717 (або 719) як інший операційний дохід.

4. Податкові наслідки для підприємства та фізосіб.
   При списанні кредиторської заборгованості перед фізичною особою без фактичної виплати об’єкта для ПДФО та військового збору не виникає, оскільки дохід не виплачується і фізособа не отримує коштів. Аналогічно описано для боргу перед колишнім ФОП: при списанні кредиторської заборгованості об’єкт оподаткування ПДФО і військовим збором відсутній і операція не відображається у додатку 4ДФ. Для податку на прибуток сума списаної заборгованості збільшить бухгалтерський фінрезультат як дохід; податкові різниці залежать від вашого статусу (малодохідник/високодохідник), але спеціальних норм щодо такого боргу немає, працюють загальні правила.

5. Ризики при передчасному списанні.
   Якщо списати заборгованість до закінчення строку позовної давності, це суперечитиме гл. 50 ЦКУ і може бути розцінено як безпідставне припинення зобов’язання. Існують ризики:
   • претензій з боку колишніх акціонерів щодо невиплаченої частки;
   • донарахувань податку на прибуток через визнання суми безпідставним доходом з наслідками за інші періоди;
   • можливих спорів щодо порушення прав власників часток при перетворенні. Тому до 2028 року доцільно залишати заборгованість на 672 рахунку як прострочену, але дійсну.

Правомірне списання цієї заборгованості можливе лише після коректного обчислення й фактичного спливу строку позовної давності, а до того часу її слід обліковувати на 672 рахунку як діючу кредиторську.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?