Покроковий алгоритм імпорту молочної продукції для ТОВ в Україні

Імпорт харчових продуктів тваринного походження (до яких належить уся молочна продукція) регулюється суворим законодавством України, що гармонізоване з нормами ЄС. Оскільки ваше ТОВ уже працює на внутрішньому ринку, базові кроки (як-от реєстрація звичайного складу чи ТОВ) ви вже пройшли, проте ЗЕД (зовнішньоекономічна діяльність) з продуктами тваринного походження вимагає специфічного алгоритму.

Давайте розберемо покроковий план дій від підготовчого етапу до моменту перетину кордону та розмитнення.

Етап 1: Підготовчий етап (До укладення договору)

Це найважливіший етап. Якщо не перевірити іноземного постачальника за реєстрами заздалегідь, вантаж просто не пропустять на кордоні.

Перевірка іноземного виробника у Реєстрах Держпродспоживслужби:Україна дозволяє імпорт молочних продуктів лише з тих країн та конкретних заводів (потужностей), які включені до Реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення харчових продуктів тваринного походження на митну територію України.

Що робити: Зайти на офіційний сайт Держпродспоживслужби у розділ «Реєстри» -> «Імпорт». Перевірити, чи є країна вашого постачальника у списку дозволених для молочної продукції та чи внесено туди конкретний реєстраційний номер заводу-виробника. Якщо заводу немає в реєстрі — імпорт неможливий до моменту проходження заводом процедури верифікації/аудиту компетентними органами.

Аналіз форми Міжнародного ветеринарного сертифіката:Кожна партія продукції має супроводжуватися оригіналом ветеринарного сертифіката, виданого державним інспектором країни-експортера.

Форма цього сертифіката має бути офіційно погоджена між Держпродспоживслужбою України та компетентним органом країни-відправника (форми оприлюднені на сайті служби). Якщо погодженої форми немає, імпорт здійснюється за спеціальними вимогами законодавства України, і форму сертифіката доведеться додатково погоджувати.

Відповдно до ст. 55 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19#n779

Визначення коду УКТ ЗЕД та тарифного регулювання:Необхідно чітко визначити код товару (наприклад, група 04 УКТ ЗЕД: молоко, сири, масло тощо).

Від коду залежить розмір ввізного мита (актуально перевірити наявність преференцій, якщо імпорт здійснюється з ЄС або країн, з якими діє угода про Вільну торгівлю) та ПДВ.

Відповідно до Розділу IV Митного кодексу України (МКУ) — класифікація товарів.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1006

Етап 2: Реєстрації, дозволи та документи імпортера

Щоб мати право оформити вантаж, ваше ТОВ повинно мати відповідний статус у двох відомствах: Митниці та Держпродспоживслужбі.

Акредитація на митниці (Реєстрація особи, яка здійснює операції з товарами):Що потрібно: Стати на облік у митних органах як суб'єкт ЗЕД. Це робиться один раз через особистий кабінет на порталі Державної митної служби або через митного брокера. Потрібно отримати Витяг про взяття на облік.

Реєстрація потужностей імпортера (Держпродспоживслужба):Оскільки ви вже здійснюєте оптову торгівлю, ваше ТОВ має бути внесене до Державного реєстру операторів ринку харчових продуктів (залежно від типу продуктів — це або державна реєстрація потужностей, або наявність Експлуатаційного дозволу на склад зберігання, оскільки це продукти тваринного походження).

Важливо: Переконайтеся, що у вашому поточному дозвільному документі (експлуатаційному дозволі на склад) вказано саме той тип молочної продукції та температурний режим, який ви плануєте імпортувати.

Реєстрація в інформаційній системі прикордонного контролю:Для оформлення вантажів на кордоні імпортер (або його брокер) має бути зареєстрований в інформаційній системі Держпродспоживслужби (або системі єдиного вікна митниці), щоб подавати електронні повідомлення про прибуття вантажу

Відповідно до ст. 455 Митного кодексу України

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3687

Етап 3: Вимоги до іноземного виробника та продукції

Продукція та пакування повинні суворо відповідати українським стандартам безпечності харчових продуктів:

Впроваджена система HACCP: Іноземний виробник зобов'язаний мати впроваджену систему управління безпечністю (HACCP чи еквівалент).

Лабораторні показники: Продукція має відповідати мікробіологічним, хімічним та радіологічним показникам безпечності, встановленим українським законодавством (зокрема, Наказами МОЗ України та Вимогами щодо ввезення продуктів тваринного походження).

Маркування державною (українською) мовою:Згідно із Законом України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», уся обов’язкова інформація на упаковці має бути викладена українською мовою.

Важливо (актуальні норми): Кабінет Міністрів України встановив перехідні правила — до 1 квітня 2027 року дозволяється ввезення фасованих імпортних харчових продуктів, на упаковці яких інформація викладена не державною мовою, АЛЕ за умови, що повна інформація українською мовою міститься в супровідних документах, а споживачу забезпечено безоплатний доступ до неї на місці продажу (наприклад, через стікери чи інформаційні листи). Також під час воєнного стану дозволено мати різні ТМ на первинній та зовнішній упаковці, якщо виробник один і той самий.

Екологічні вимоги до пакування: Зверніть увагу на відповідність тари (особливо пластику чи плівок) технічним регламентам безпеки матеріалів, що контактують з харчовими продуктами.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80#n587

Етап 4: Укладення договору та підготовка супровідних документів

Після перевірок укладається ЗЕД-контракт. Документи, які формуються на кожну партію:

ЗЕД-контракт (двомовний, з чіткими умовами поставки за Incoterms 2020, умовами температурного режиму транспортування).

Інвойс (Invoice) / Рахунок-фактура.

Пакувальний лист (Packing list).

Оригінал Міжнародного ветеринарного сертифіката (виданий держорганом країни відправлення).

Документи на логістику: CMR (міжнародна автонакладна) або Коносамент, підтвердження витрат на транспортування (для формування митної вартості).

Сертифікат походження (Сертифікат EUR.1, якщо імпорт з ЄС для застосування 0% або зниженої ставки мита).

Відповідно до ст. 46 та ст. 53 Митного кодексу України

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n7809

Етап 5: Покроковий алгоритм оформлення (Хто, що і коли робить)

Процес оформлення поділяється на дії до кордону, безпосередньо на кордоні та у внутрішній митниці. На цьому етапі ТОВ зазвичай залучає митного брокера (на підставі договору доручення) та перевізника (рефрижератор).

КРОК 1: До прибуття ──> Завантаження, отримання сертифікатів. Подача ЗВДП та Попередньої декларації (Груз ще в дорозі).

КРОК 2: На кордоні ──> Пункт пропуску (Прикордонний ветеринарний контроль Держпродспоживслужби + Митниця).

КРОК 3: Внутрішня митниця ──> Доставка на ліцензований склад (МЛС/ТС). Подача ЕД, сплата митних платежів, випуск у вільний обіг.

Крок 1: Дії до прибуття вантажу в Україну (Вантаж у дорозі)

Іноземний виробник: Завантажує товар у рефрижератор із дотриманням температурного режиму, оформлює експортну декларацію та отримує оригінал міжнародного ветеринарного сертифіката.

Митний брокер ТОВ (за 24-48 годин до кордону):Заповнює та подає в електронну систему Держпродспоживслужби Загальний ветеринарний документ на ввезення (ЗВДВ / CHED-P) — це офіційне попереднє повідомлення про прибуття вантажу тваринного походження.

Відповідно до ст. 74 -75 Митного кодексу України

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1063

Оформлює та подає до Митної служби Попередню митну декларацію (ПД).

ТОВ (Імпортер): Перераховує грошові кошти на єдиний рахунок Державної митної служби (передоплата мита та ПДВ) — без цих грошей ПД не буде активована, а вантаж не пропустять на територію України.

Крок 2: Дії на державному кордоні (Пункт пропуску)

Вантаж молочної продукції може перетинати кордон тільки через ті пункти пропуску, де діють прикордонні інспекційні пости Держпродспоживслужби.

Прикордонний державний ветеринарний інспектор здійснює:Документальну перевірку: Аналізує оригінал ветеринарного сертифіката, інвойси та ЗВДВ.

Перевірку відповідності: Зіставляє номери пломб на рефрижераторі, маркування на коробках/піддонах із документами.

Фізичний контроль: Оцінює стан вантажу, перевіряє показання температурного логера в авто (чи не було порушено ланцюг охолодження). За потреби/профілю ризику може бути здійснено відбір зразків для лабораторних досліджень.

Результат: Інспектор підписує електронний ЗВДВ (CHED-P), даючи дозвіл на ввезення продукту в Україну.

Митні органи на кордоні: Перевіряють наявність активованої Попередньої декларації (ПД), оформлюють пропуск вантажу та встановлюють граничний строк доставки (зазвичай декілька днів) до митниці призначення (внутрішнього терміналу).

Крок 3: Оформлення на внутрішній митниці (Митниця призначення)

Вантаж прибуває до зони митного контролю (ЗМК) на митний пост, де зареєстроване ТОВ або де брокер веде діяльність.

Перевізник: Заганяє автомобіль у ЗМК.

Митний брокер: Подає Електронну митну декларацію (ЕД) у режим «Імпорт» (ІМ40).

Митний інспектор:Проводить перевірку правильності визначення коду УКТ ЗЕД, митної вартості та країни походження.

У разі спрацювання автоматизованої системи аналізу ризиків (АСУР) може бути призначено фізичний догляд товару із залученням локального інспектора Держпродспоживслужби.

Проводить остаточне списання митних платежів (мито + ПДВ) з рахунку вантажоодержувача.

Результат: Митниця закриває декларацію (ставиться штамп «Впроваджено» / електронна відмітка), товар отримує статус вільного обігу в Україні.

ТОВ: Може перевозити молочну продукцію на свій склад для подальшої оптової реалізації.

Раді допомогти, звертайтесь ще!